Июнь 2015

Писать всю жизнь о Родине?

Article Details

Категория Светлана Турчина

Писать всю жизнь о Родине?
Любить
В стихах, в речах,
Но только не в поступках…
С плеча чужие головы рубить,
Посмевшие сказать:
Ты воду в ступках
Всю жизнь толчёшь,
Меняешь ступки. Им
Соревноваться с лгущим
Не под силу.
Сними картонный
( Иль бумажный?) нимб
И Родину собою…не насилуй!

Читать далее

Ум и тщеславие

Article Details

Категория Светлана Турчина

Ум и тщеславие,
Актёрство, здравый смысл
Неповторимость
И вассальство явное…
Се — ЧЕ-ЛО-ВЕК!
Средь прочих —
Странный мыс —
Прибежище души?
Чему под небом равное?
А ничему.
Загадка?
Для кого?
Он незаметен чаще
В сонме ярких…
Жалеет,
Что Господь не дал…рогов
Для игрищ…
Потому ли без помарки
Написан том, (незримый), о судьбе,
Стремящейся без крыл вослед Икару.

Читать далее

Ах, старая техника!

Article Details

Категория Светлана Турчина

Ах, старая техника!
Слов не найду,
Чтоб всё оценить,
Что она подарила…
А сердце
В пелёнках любви говорило,
Купаясь в мелодии,
В голосе друга
В судьбе и в стихах,
Давно отзвучавших…
А шрам от недуга
Останется, знаю,
Под грустное: Ах!

Читать далее

Не видя, любить можно?

Article Details

Категория Светлана Турчина

Не видя, любить можно?
Не зная, поверить свято?
Не чувствуя, жить осторожно?
Не слыша, решать, что снято
Ярмо повторений в клонах,
Себя сотворивших?.. Я же
Читала вас там, на тронах,
И знаю, когда кто ляжет
Без страсти, без страха, без горя,
Без ласки, без презренья лютого…
Ах, верю, чтоб верить… Вскоре
Узнаю божка раздутого
От спеси, в любом… живущем,
Ворчащий на непослушных…
Обещаны райские кущи…
Сбежим от объятий душных
Не верящих ни во что?

Читать далее

Я все одно буду тут

Article Details

Категория Екатерина Могилевец

Я все одно буду тут:
На одній з тобою планеті.
Де квіти постійно цвітуть,
Де творять "Шекспіри" сонети.
Де сонце здіймає серця,
Де все завмирає від щастя,
Де самі найкращі місця,
Де долі чужі - перехрестя.

Я просто залишуся тут,
Щоб бачить, я ти тут радієш,
Щоб бачить, як люди живуть,
І як ти усім шаленієш.
Щоб очі щасливі піднять
Й дивитись у твої зіниці.
Ніколи щоб не відпускать
І щоб рахувати річниці.

Я просто залишуся тут,
Дивитись як ти тут кохаєш.
Як квіточки твої цвітуть,
Як щастя своє обіймаєш.
Нехай в моїм серці дощі.
Нехай я сумую, страждаю,
Але я бажаю тобі
Тихенького й теплого раю.

Я просто залишуся тут.

Читать далее

Погода нам подарит ливни

Article Details

Категория Екатерина Могилевец

Погода нам подарит ливни.
Вдохни поглубже этот свет.
В незатемненной светлой жизни
Мы встретим сказочный рассвет.
Рекламы скажут: "Все возможно".
Взлетая смело в облака,
Вдвоем поймем, что так несложно
Быть вместе хоть до самых ста.
Погода нам подарит счастье,
И, окунаясь в голос твой,
Одно желание: остаться
Всегда твоей и лишь с тобой.
Дождями слепо очищаться
И позабыть, что рядом смерь.
Друг другу смело отдаваться
И вечерами громко петь.
Я верю, счастье ходит рядом.
На продолжении пути
Пьянишь меня глубоким взглядом,
Не дав возможности уйти.
Своей любовью мне под кожу
И с головой в самую суть.
Дожди накроют нас, и может
Не в силах будем оттолкнуть.

Читать далее

Діти страждань і розбою

Article Details

Категория Екатерина Могилевец

Діти страждань і розбою,
Де ваші чесні серця?
Де ваша слава, де воля?
Сила коли ожива?

Діти, де ваша країна?
Кажете, що вона там?
Як же тоді та дівчина,
Котра життя дала вам?

Всі ви претесь на чужину.
Так, це Шевченко, і я
Не посоромлюсь, бо нині
Так все воно і бува.

Рвете свою Україну
Гинуть невинні серця.
Робите з неї руїну.
Кров всю не змити з лиця.

Діти страждань і розбою,
Де ваша рідна земля?
Де ваша слава, де воля?
Сила коли ожива?

Читать далее

Як важко розправити крила

Article Details

Категория Екатерина Могилевец

Як важко розправити крила
Той пташці, що вічно летіла,
Що горя і знати не вміла,
Поки не зустріла любов.
Миттєво все загубила
І очі нещасні закрила,
Щоб більше не бачить, як сила
Її покидає, і знов
Нахлинуть всі нові страждання,
А з уст його лиш виправдання.
Її нещасливе кохання
Не в силах ніхто погасить.
Бо ніжне до болі зітхання,
До болі гаряче бажання
Уранці зустріти, і знову
Заставити серце любить.

Як тяжко любов зупинить..

Читать далее

Страшні слова, коли вони мовчать

Article Details

Категория Екатерина Могилевец

Страшні слова, коли вони мовчать,
Бо все, що в серці, треба говорити.
В наш час уже все випито до дна.
Одна нам радість є - і це любити.

Страшні слова, коли вони кричать.
Коли не можеш в серці їх тримати.
Коли все рве, і хочеться гарчать.
В такі хвилини краще замовчати.

Лиш з слова починається життя.
Лиш словом можна радощі творити.
Лиш слово є сильніше за меча,
Яким раптово можна і убити.

Страшні слова...

Читать далее

О, бідний той, хто любить без тями

Article Details

Категория Екатерина Могилевец

О, бідний той, хто любить без тями.
Хто гордість свою назавжди забува.
Хто жде, і чекати буде роками.
Хто просто себе усього віддава..

Такому немає на світі притулку.
Такому ніяк не знайти порятунку.

Такому і щастя на світі нема,
Такому і сонце, і небо, як тьма.

Читать далее