Комментарии
-
Суп из осетрины по-донбасски
03.12.2025 04:01 -
Зимове читання: «Веріті» Коллін Гувер
02.12.2025 23:01«Веріті» Коллін Гувер, а ще теплий плед і кава... тихий зимовий вечір... з новою книжкою. -
П’ятий відкритий міжнародний конкурс репортажної фотографії «Україна 2025»
28.10.2025 14:04Талановита людина талановита у всьому. Бажаємо нашому земляку-костянт инівцю, який зараз мешкає у м. -
Обласна акція "Словничок Донеччини"
28.10.2025 13:26Дуже цікаву інформацію знайшла, коли шукала матеріал за питанням діалектних слів Донеччини, а саме ... -
Михайло Мілян - учасник міжнародної фотовиставки «Fokus Award Еdition 16»
18.10.2025 15:52Пане Михайло дуже талановита людина. Колектив бібліотеки вітає нашого земляка з участю у міжнародній ... -
РІДНЕ МІСТО
11.10.2025 22:29Читаю вірш з надією повернутися додому :-) -
Авторська пісня про рідне місто
11.10.2025 22:27Дякуємо автору за участь у конкурсі та бажаємо перемоги! -
Всесвітній день усмішки — свято доброго настрою
03.10.2025 13:05Від усмішки всім стане тепліше :-) -
Про батьківський край у книг запитай
19.09.2025 14:34Хочеться побажати рідному місту у 155-ий день народження здійснення мрій! -
Андрій Любка «Щось зі мною не так»
08.09.2025 21:24Зараз читаю "Твій погляд, Чіо-Чіо-сан" Андрія Любки. Але це не просто читальна розвага... тут є про що ... -
Андрій Любка «Щось зі мною не так»
03.09.2025 12:29Отримала задоволення від участі у засіданні мовного клубу. Цікава зустріч з неординарним автором ... -
Майстер-класи в бібліотеці: коли творчість стає навчанням
26.08.2025 14:02Класний фахівець бібліотеки пані Ольга створює інтерактивні заходи і бібліографічну продукцію завдяки ... -
Перемога у фотоконкурсі «Батьківщина у світлині»
21.08.2025 14:16Вітаємо пана Михайла з перемогою у фотоконкурсі! -
Книга-новинка! "Червоним по чорному" Михайла Міляна
09.08.2025 20:46Вітаємо автора з новою вистражданою книгою! Миру, здоров'я та творчого натхнення! -
Книги з присмаком шоколаду
07.07.2025 12:18Я би додала до КНИГИ та ШОКОЛАДУ ще й КАВУ. Приємний вечір забезпечений! Всім приємного читання! -
Донеччина - це Україна
03.07.2025 13:17Дякуємо пану Михайлу за підтримку костянтинівсько ї громади та участь в обласному заході до дня ... -
Ярмарок бібліотечних ідей
03.07.2025 12:37Щиро вітаємо пані Ольгу з перемогою! Цю ідею вже "купили" бібліотеки інших регіонів країни. Вдачного ... -
Бібліокомікс: Бібліотека в кадрі гумору та ідей
27.06.2025 17:02Дякуємо пані Ользі за активність і креативність!!! -
Татусеві казки
25.06.2025 17:48Можна не тільки почитати, а й послухати відомі та невідомі казки для дітей. -
Не бійся жити
31.03.2025 13:41Костянтинівська центральна міська бібліотека має у фонді багато книжок відомої української поетеси. Чудова ...
Наиболее читаемые
Syndication
My Blog
Форма входа
Незалежний інтернет-портал талановитих людей Донбасу
Донбас. Багата наша земля талановитими людьми. Всі, хто живе тут, люблять скупу, непомітну красу цього краю. Донбаські степи, ліси, балки надихали, надихають і будуть ще підкорювати серця всіх, хто коли-небудь жив тут. Багато з читачів Костянтинівської центральної міської публічної бібліотеки прекрасно вишивають, випалюють по дереву, займаються малюванням, аплікацією, в'язанням. Ми завжди намагаємося допомогти своїм читачам знаходити інформацію на допомогу їх захопленню, а також пропонуємо організувати на сайті виставку-хобі, яка не залишить байдужими всіх, хто милується цією красою. Фантазія майстрів і їх вміння перетворюють роботи в шедеври, які надають особливе тепло і затишок.
Тут Ви можете поспілкуватися з місцевими поетами і письменниками, познайомитися з їхньою творчістю. А ще дуже цікаво, коли Ви самі творите - пишете відгуки, малюєте, створюєте власні вироби. Запрошуємо до співпраці! Надсилайте нам фото своїх творчих робіт!
Новий рік
Новий рік Дід Мороз прийшов до хати Подарунки всім дає Дітки радісно танцюють, Оце справжній Новий рік, Кому зайчика дістане,
|
Бог любит нас
Бог любит нас Без любви нам не прожить Веселились – не дрались Получился путь печальный. Сам Господь хозяин есть. Сердце бога веселите, помолившись, 13.03.2015
|
ПИСЬМО ЛЮБИМОМУ
ПИСЬМО ЛЮБИМОМУ Посвящаю самому дорогому, любимому и единственному мужчине… Я тебе пишу, потому что больше не могу молчать. Мне нужно о многом сказать. Теперь, возможно, ты начнешь меня презирать. Но, если ты получил это письмо, значит в моей жизни произошло какое-то несчастье. Пожалуйста, сохрани это письмо! Мне очень плохо, когда ты не рядом. Я долго молчала, потому что мне было стыдно признаться в своих чувствах. И ты бы никогда не узнал о моей любви. Иногда мне казалось, что у меня есть надежда на взаимность. И не смотря на то, что виделись мы редко, мы много общались с тобой. Я постоянно думаю лишь о тебе одном. Я днем и ночью вспоминаю о тебе, вспоминаю наши встречи, наши беседы. Некоторые люди считают тебя замкнутым и скучным, но для меня ты другой. Ты – звезда, освещающая мой путь. Знаешь, я радовалась как младенец, когда видела тебя и слышала твой голос! Зачем ты появился в моей жизни? И почему я тогда не смогла тебя забыть? Возможно, было бы лучше, если бы я не знала тебя, я бы просто так не мучилась. Ты не представляешь, как я в душе переживала и волновалась, что могу не успеть. Если бы не ты, я нашла бы себе обычного парня, которого бы никогда не смогла полюбить… Боже, как же мне хочется стать для тебя верной женой и родить тебе ребенка. Помнишь, ты говорил мне, что хочешь мальчика? Я знаю, ты был бы хорошим отцом. Но я никого не смогу полюбить, так как я люблю тебя! Мое сердце принадлежит тебе. Наверно, нам просто небесами не суждено быть вместе. Такова Божья воля. Но помни: я твоя. Мне кажется, это любовь на всю жизнь. Я в подробностях помню нашу первую встречу. Знаешь, ты для меня – подарок судьбы! Ты мой ангел-хранитель. Ты часто мне снишься. Жаль, что мы так редко встречаемся. Я навсегда запомню твой взгляд, твой голос. Эта любовь – она как сон, но я не хочу просыпаться. Когда я тебя увидела, я поняла, что ты – моя судьба. Когда ты рядом, у меня сердце замирает! Мои мысли лишь о тебе! Все, что ты сейчас читаешь – чистая правда! Я люблю, когда ты что-то говоришь, люблю, когда ты молчишь. Ты во многом мне помог, подсказывал что-то. Ты заставлял меня волноваться и тосковать. Счастье – это мгновенье, это иллюзия. Как же я хочу тихонько тебя обнять! Я рада тому, что могу тебя любить. Мы о многом говорили и эти слова давали мне надежду. Но кто я для тебя? Характер у меня, конечно, не ангельский, я коварна, избалована, но какая есть! Я не знаю, за что я тебя полюбила, но я не сомневаюсь в своих чувствах. Все это для меня не пустые слова, обмануть можно любого, но не собственную душу. Но, наверно, мне предначертана другая судьба. Но знай: наша судьба в наших руках! Ты мой защитник. Рядом с тобой я могу и плакать, и смеяться. Я всегда мечтала о том, что когда-нибудь мы будем вместе. Ты единственный, кто всегда меня понимает. Знаешь, я ничего не могу с собой поделать! Без тебя я молча погибаю. Я постоянно жду тебя, жду какой-либо надежды. Именно надежда заставляет меня жить, заставляет биться мое сердце. Но порой мне хочется уснуть и никогда больше не проснуться. Я знаю, что не заслуживаю такого как ты. Ты лучший! Знаешь, странно осознавать, что когда-нибудь все может закончиться. Я замираю от страха, лишь от одной мысли, что мы никогда не будем вместе. Мне правда очень стыдно тебе обо всем этом писать. Но я себя знаю: я смелая, я все преодолею! Поверь мне! P.s. Помни то, что я тебя очень люблю!!! Твоя А.
|
Стихи давно забытого поэта
Стихи давно забытого поэта Стихи давно забытого поэта Стихи давно забытого поэта Стихи давно забытого поэта Стихи давно забытого поэта
|
Счастье
Счастье И пусть от счастья сердце тает, И пусть от счастья крышу «сносит», И пусть от счастья я рыдаю, И пусть от счастья улыбаюсь,
|
Давай с тобой поговорим
Давай с тобой поговорим Давай с тобой поговорим, Давай с тобой поговорим Давай с тобой поговорим Давай с тобой поговорим,
|
Сказка когда-нибудь кончится
Сказка когда-нибудь кончится Сказка когда-нибудь кончится, Сказка когда-нибудь кончится, Сказка когда-нибудь кончится. Сказка когда-нибудь кончится,
|
Дождь
Дождь Дождь за окном, я думаю о нем.
|
Вместо предисловия
Вместо предисловия. ... «Прости, что я жила, скорбя, и солнцу радовалась мало», |
АНГЕЛ - МАМА
АНГЕЛ - МАМА Спросил младенец Бога появившись: Ответил Бог: Бесценный есть подарок! Как имя Ангела? - спросил младенец прямо. ( Людмила Донченко)
|
ВЕНЧАНИЕ
ВЕНЧАНИЕ ТЫ ПОМНИШЬ,КАК В ЦЕРКВИ ВЕНЧАЛИСЬ С ТОБОЙ?! ВОЛНЕНЬЕ- НА ЛИЦАХ,А В ТЕЛЕ- ОГОНЬ! ПО БЕЛОМУ-ЧЁРНЫМ - ТЕПЕРЬ НАВЕКА ТЫ ПОМНИШЬ,КАК В ЦЕРКВИ ВЕНЧАЛИСЬ С ТОБОЙ? ( Людмила Донченко)
|
ВЕРНИСЬ , ВДОХНОВЕНЬЕ !
ВЕРНИСЬ , ВДОХНОВЕНЬЕ ! БЫВАЮТ ТАКИЕ ПОРОЮ МГНОВЕНЬЯ: ТЫ МЕЧЕШЬСЯ ТАМ, СУЕТЯСЬ, ЗАДЫХАЯСЬ, (Людмила Донченко)
|
ДАРИТЕ ЖЕНЩИНАМ ЦВЕТЫ
ДАРИТЕ ЖЕНЩИНАМ ЦВЕТЫ ДАРИТЕ ЖЕНЩИНАМ ЧУДЕСНЫЕ ЦВЕТЫ! В ИХ КРАСОТЕ - СЛОВА НАПЕРЕБОЙ, ДАРИТЕ ЖЕНЩИНАМ ЧУДЕСНЫЕ ЦВЕТЫ! Людмила Донченко
|
КАК ОСЕНИ ПЕЧАЛЬНА КРАСОТА
КАК ОСЕНИ ПЕЧАЛЬНА КРАСОТА Как осени печальна красота...
|
НЕ ЗАВИДУЙТЕ СЧАСТЬЮ!!!!!
НЕ ЗАВИДУЙТЕ СЧАСТЬЮ!!!!! НЕ ЗАВИДУЙТЕ СЧАСТЬЮ ДРУГИХ?! (Людмила Донченко)
|
НЕ С ТОБОЙ
НЕ С ТОБОЙ Не с тобой я иду,не с тобой.
|
Я заболела. Я сошла с ума.
Я заболела. Я сошла с ума. В глазах мерцают признаки безумства. Припадки ветра в скомканной душе срывают крышу. Руки стали нервны, всё порываются разбить все зеркала и стены, попеременно с нежностью глубокой, желанием согреть, ценою вытекающей из вены теплой крови. От пары брошенных неосторожных слов (Зачем вы? Кто вы? Замолчите, стойте!) дыхание к агонии стремится. Я, как одна большая боль, бегу, срываясь, нервно улыбнувшись, чтоб конвульсивно закрывающихся глаз не выдал блеск. Пусть думают, что я спокойна. Что мне плевать. Как им. И я действительно спокойна, я счастлива, уже всерьез, и мне не нужно притворяться и прятать слез… И я боюсь опять услышать, увидеть, боюсь, как малодушный заяц, – боли. Лишенное защиты или крыши сердце, как ни банально бы звучало (как все написанное выше, быть может, чересчур высокопарно), лишившись крепкой корки льда, так нежно стало, и стучит о том же, всё об одном, как ты не бейся с ним. То хочет ласкою вобрать в себя светило, то раствориться в пыльном ветре и лишиться слуха. Порой того, что дарит допинг к жизни. Я заболела. Я больна. Вдобавок, начиталась книжек. Смеюсь, идя по улице одна, что счастье ты на мне, как лучик, выжег. И плачу, так чтоб не узнал никто. Бегу к друзьям, потом от них, от всех, от слов, советов, сплетен… и так, порою, сложно примириться с потребностью существовать. Секунду каждую. Существовать и мыслить, чувствовать и знать. Я заболела. Я сошла с ума. Спасибо жизни. Жизнь играет нами. Что ставка? Я сошла с ума… Судите сами…
|
Лежу, приставив ухо к полу
Лежу, приставив ухо к полу.
|
Эскиз: зигзаги губ, дуга щеки
Эскиз: зигзаги губ, дуга щеки, На заднем плане суета.
|
Я пьяная от восторга
Я - пьяная от восторга. Бросаю с себя одежду, Пускай все летит на пол.
|



Подробнее...