Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Комментарии

Форма входа

Календарь

<< < Сентябрь 2020 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 30        

29 Сентябрь 2020

ЖОРЖИНА

119918563 10224822969787772 327650541704906779 o

ЖОРЖИНА

А вона красива, як жоржина біла -
Пелюстками сніжними голову повила.
Не біда, що щоки розписали роки,
Не біда, що стали трішки менші кроки.

А вона прекрасна, як жоржина ясна -
У очах зоріє радість непогасна.
Не біда, що роки додали мороки,
Не біда, що стали не солодкі соки.

А вона розкішна, як жоржина пишна -
І її домівка для дітей затишна.
Не біда, що Бог їй вже намірив строки,
Не біда, -- не стоптані ще життя толоки.

24/09/2020

Читать далее

ЯКБИ МЕНІ, БОЖЕ, ГОРЛИЦЕЮ СТАТИ...

120090257 10224830491495810 7520904283407260787 n

ЯКБИ МЕНІ, БОЖЕ, ГОРЛИЦЕЮ СТАТИ...

Якби, мені, Боже, горлицею стати,
Щоби над горами я могла літати,
Крилечка розправити, у небо повитись,
З висоти на землю рідну подивитись.
Я би полетіла, без сну, без спочину,
Я би полетіла та в рідну країну.
З висоти б поглянула та на рідну хату -
Може на подвір'ї ходять мама й тато.
Я б їм наспівала, про чужбу далеку,
Я б їм підіслала з чужини лелеку.
Щоб літав до мене із рідного дому,
Щоб не колисати та й у серці втому.
Я б їм підмітала крильцями пороги,
Щоби на чистеньке стали їхні ноги.
Я би принесла їм на крилечках вітру,
Щоби їм у спеку холодком повіяв.
Мамі принесла б я в дзьобику перлинку,
Щоб вона згадала донечку Маринку.
Татові цілющої принесла б травиці -
Хворі лікувати, й чистої водиці.
Та нема до кого горлиці вертати...
Вже повідлітали і мама, і тато.
Десь уже далеко лебідь і лебідка...
Спустіло подвір'я... і хата-сирітка...

Якби, мені, Боже, горлицею стати...
Щоби над горами я могла літати...

25, Вересень, 2020, Індія, Ґазіабад.

Моя велика родина - чоловік і діти, сестричка Оленка, рідні і двоюрідні тітки, дядьки, двоюрідні сестри і брати, і - моя пам'ять, яка зберігає у собі прекрасні моменти, друзі - не дають провалитися у прірву безмежної печалі.
Я завжди повертаюся до вас, де б мене не носило.
Дякую вам всім за те, що ВИ всі в мене є.

Читать далее

ТРАМПЛІН

120102013 10224856771432792 7673816044413989534 n

ТРАМПЛІН

В юності невдача - це як якась гора,
Здається, - вмить обвалами накриє.
І палиш серце жалями дотла...
Один зривається, а той підкопи риє.

У зрілім віці погляд вже не той:
Невдач, уже було в твоїм ковчегу...
І чергову невдачу ти тепер
Спокійно ставиш у кінець - у чергу.

А елегантний вік приносить дні,
Освячені бажанням помолитись,
А кожен день - це як новий трамплін.
Важливо тільки м'яко приземлитись.

28.09.2020

Невдача - це просто можливість почати знову,
але вже більш мудро. © Генрі Форд

Читать далее




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.