А В ДЕЛІ...

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 20.04.2021 14:08

А В ДЕЛІ...

Так хочеться подиху вітру,
Колючої свіжості ранку,
А в Делі гаряче повітря,
Затягнуті смогом світанки.
Я хочу росою умитись,
Ранковим туманам радіти,
А в Делі я збризкую квіти,
Щоб трішки і їх напоїти.
Я хочу високії гори,
На крилах орлиці летіти,
А в Делі припнута до долі,
Поки ще малі мої діти.
На хвильку у сум огорнуся,
Примірю плащину із мрії...
Я в Делі. Я жити учуся.
Я вчусь не втрачати надії.
Приймаю із радістю долю,
Життєві уроки нотую.
Я в Делі. Я поряд з тобою.
Немає роси? Згенерую*.

16 квітня, 2021 р.
Дел, Ґазіабад. Індія

БАРВИ СПОПЕЛІЛОГО КОХАННЯ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 13.04.2021 13:25

Фото: пустеля білих пісків у США

БАРВИ СПОПЕЛІЛОГО КОХАННЯ

Затягло біло-срібними барвами літо,
В ложку крові хтось влив келих лімфи,
А із завтра повіяв холодний вітер
І нагальною смертю коханню судилось згоріти.
Спалахнуло у іскрах гарячих обра́з,
Невимовленим слово "кохаю" – згоріло
І розвіяло вітром первинний екстаз.
Спопеліла любов, почуття спопеліло.
Пристрасть попелом впала на пуп'янки квітів,
Біло-срібними барвами вкрилась душа...
Загасила вогонь... перестало горіти...
І бреде... наче біла вдова у пекучих пісках.
12/04,2021, Індія

Дуже важко зберегти почуття. Особливо на протязі життя. Тим вони цінніші.
Бажаю не втратити кохання!

НЕРВИ-СТРУНИ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 23.03.2021 12:07

НЕРВИ-СТРУНИ
Нерви-струни. Дзвін і пісня:
У коханні, у любові.
Нерви рвуться, дзвінко звискнуть:
В лютій сварі, в неспокої.
Нерви, нерви... де вас взяти?
Як міцної сили дати?
Зрозуміти й обійняти? Відпустити?
Ні! Тримати!
Усміхнутись, не сказати...
А слова, як ніж заклятий...
Так любити. Так прощати
Може, мабуть, тільки — мати.
22 Березня, 2021, Індія

І вчулося у тиші ночі

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 24.02.2021 17:06

   Рівно 10 років...
   Мам, де ти так далеко, що й голос твій долинає все рідше? Але - долинає. Як це було в День народження нашого меншого сина - "МАРИНОЧКО!""" - солодкоболюче стукнуло, вклалося у мозок так об'ємно і фізично відчутно аж до легкого болю. І я зраділа - мама зі мною.

Подробнее: І вчулося у тиші ночі

Музонька тихенько заглядає

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 12.02.2021 10:04

Музонька тихенько заглядає
У екранчик де пустий блокнот
Перше слово... що її чекає?
Утече, чи кинеться в танок?
Чи підщочить рученятком личко
І задумається про мою тужбу?
Чи крильцятами дмухне на щічку,
Вилітаючи з пір'їнкою в трубу?
Мила моя, забери у казку
Де живуть герої, королі,
Де розумний - дурник і всім ясно,
Що дурними є лише царі.
Де кружляють імена і феї
Де картонні шаблі й повно див....
Музонька на свіжому пленері
Полюбилась з променем ясним..
10.02.2021, Індія

В моїм серці дивними квітками

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 12.02.2021 09:58

В моїм серці дивними квітками
Розцвіте серед зими земля,
Заспіває жито колосками,
Бо додому повернуся я.
Перший крок у двір - і хочу впасти.
Другий на поріг. І озирнусь.
Вірю і не вірю. Коло хати
Я нарешті скину суєту.

***

Сотнями хвилин спливла дорога,
Кілометрами злетіла в даль.
Я добралась. До свого порога.
Де змішались радість і печаль.
Де тріпоче ластівка крилечком,
Де початок від мого клубка.
Прибула додому, птахою в гніздечко.
У думках. У мріях прибула.
11, Лютий, 2021

З Китайським Новим роком всіх, хто святкує!

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 12.02.2021 09:53

З Китайським Новим роком всіх, хто святкує!
Хай на Китайський Новий рік
Вам щастя стане на поріг
Дракон казковий у зубах
Принесе успіху розмах
Хай добре вам усім ведеться
Здоров'я, грошей додається
Хай і старому, і малому
Біди не буде ні у чому,
А Металевий Білий Бик
Везе добра вам повен міх!
#МаринаАкрам

Подробнее: З Китайським Новим роком всіх, хто святкує!

НЕ МАТІОЛОВИЙ РІК

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 12.02.2021 09:45

НЕ МАТІОЛОВИЙ РІК
Випав рік якийсь... не матіоловий
Нерви, туга, все сплелось в одне
Ніби хтось наврочив в високосному,
Ніби проклинає хтось мене.
В очі медом ллють, солодким соком,
А через люб'язність коле гострий край.
Так, було, поріжуть "ненароком",
Що не знала, як себе зшивать.
Так, бувало, біль прониже наскрізь —
Ночі досипала через день,
Та вставала, через всі прокляття.
І співала. Знаних всіх пісень.
І сміялась! І трималась прямо,
Йшла собі туди, куди вела
Доля. Доля лікувала мої рани
І з горіха костура дала.
12, Лютий, 2021, Індія

Блукає імпульс у нетрях нервів

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 03.02.2021 15:38

Блукає імпульс у нетрях нервів
Ніяк не може знайти дорогу
У тихім сумі. Громом - шепіт.
Мовчання б'є, накликає тривогу
І десь у хащах емоцій темних
Блиснула радість... і поманила.
Тоненька нитка чуттів ефемерних
Знов повертає життя до тіла
А зебра-доля на чорній смузі
Нявчить тихенько, звита в клубочок
За ніччю світло розвіє сумнів
Муркоче доля щось ніжно-ніжно
І вже не нетрі, — дзвінкий гайочок.
Буває, часом така година
Коли впадеш у прострацію часу
Як звір, знаходить в собі людина
Дорогу в світло, дорогу в щастя.
Лютий, 3. 2021р. Індія

   Бажаю вам ніколи не піддаватися розпачу навіть у найтяжчі хвилини, навіть коли все валиться з рук, навіть коли світу білого за клопотами не видно. Все минає, як минає темна ніч. І наступає ясний день.

ІСТИННІ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 29.01.2021 15:43

ІСТИННІ

- Мила, розкажи мені
Чому очі засмутились?
"Як скажу, що в чужині
Моє серце не прижилось?"
- Милий мій, та так буває,
Мабуть просто я втомилась.
- Люба моя, чом дрижать
Звабнії вуста в усмішці?
"Як сказати, що твоя
Мама не рада невістці?"
- Любий мій, та я згадала
Як ми стрілися на гірці.
- Моє серце, чом сльоза
Зволожила твої вії?
"Як сказати, що чужа
У чужинній безнадії"
- Серденько, таке буває
Бо я ходжу при надії.
- Щастя моє, чом твоя
Голівонька похилилась?
"Як скажу йому, що я
За своїми зажурилась?"
- Моє щастя, ніжка моя
Об камінчик зачепилась.
- Моя рідна, не журись
Я дістану зірку з неба!
"Як сказати, що приснивсь
Рідний край і синє небо?"
- Мій коханий, в мене - ти
Мені більшого не треба.
- Зіронько моя, дивись
Що тобі я ось дарую?
"Що б не було. Я втомилась.
В цім краю мабуть помру я"
- Подорож до мами?
Милий....
я ж нітрохи не сумую!
29, Січень,2021, Індія

Тумане, туманочку

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 20.01.2021 15:11

Тумане, туманочку,
Йди до мене зраночку
Обійми із ласкою
Зачаруй із казкою
Хай мені помріється
Хай росою вмиється
Доля моя вирійна
Знуджена, знесилена
Дай твоєї силоньки
Як у спеку зливоньки
Дай твоєї тишоньки
В галасі чужиноньки
Обійми м'якесенько
Поцілуй ніжнесенько
Щоб рівненько слалося
Гарно в нічку спалося.
Тумане, туманочку,
Йди до мене зраночку.
17, Січень, 2021, Індія

Пишіть історію свого життя

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 20.01.2021 15:06

Пишіть історію свого життя
Пишіть як казку, або там поему
А хтось хай пише фентезі роман
І справами розпише по-своєму.
Пишіть своїми вчинками самі
Бо кожна дія - то перо найкраще
І хай чорнило зовсім не чорнить
Додайте кольорів
У вірш про щастя.
А хтось за гроші просить, напиши:
Виводяться рядки чужим плетінням,
Історія життя, яку віки
захочуть скинути
Із терезів терпіння
Пишіть свою історію самі:
У пісню - кольори пишіть і звуки,
Роман, чи казку, чи короткий вірш.
Так, щоб заслухалися ваші внуки.
16, Січень, 2021, Індія

ТУМАНИ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 20.01.2021 15:02

ТУМАНИ

Окутана туманом, мерзнуть руки
Він обіймає й лізе у тепло,
У рукава, під комір, глушить звуки,
А я радію, а мені добро.
Мабуть єдина я туман цілую.
Мабуть єдина студінь цю люблю.
У цім тумані йду у мрію тую...
Спекотний край, а я тепер в раю.
Перенеслась десь на свої простори,
Де зеренце мого життя зійшло,
Де є мороз і снігу цілі гори,
Де є дощі і роси, і тепло.
Мене туман залюблено лоскоче
Дарує запахи, і тихо обійма,
Він грається, обходить і клубочить
І за любов мене цілує жартома.
15, січень, 2021, Індія

ЗВУК ЗАБУТТЯ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 20.01.2021 14:59

ЗВУК ЗАБУТТЯ

Є звуки щастя, радості і горя
Є звуки ніжності і слави і надій:
Фанфар, дзвіночків, плеску моря,
Зітхання, схлипу, змаху вій.
А спогади звучать як подих
Легкого вітерця з сонних полів
І шелестом листа, і давніх кроків,
І сміхом, і безмежжям почуттів.
І тільки забуття - як шурхотіння
Висохлих трав на спекотній землі
І пахне забуття душком зітління
І спаленого попелу надій.
14, Січень. Індія

Хтось десь злоститься, а хтось веселиться

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 20.01.2021 14:54

Хтось десь злоститься,а хтось веселиться
В світі де повно і зла, і добра.
Хтось у дитинстві снив про жар-птицю,
Хтось комарам всі лапки обривав.
Світ не єдиний і люди осібно:
З доброї волі хтось хоче війни,
Іншому ж конче сьогодні потрібно
У дитбудинок відвезти крупи.
Вічний неспокій, вічна напруга -
Зло відтіняє добра паростки
З інших зірок людина, та - друга
Мовчки чекає, щоби навпаки.
Може отямиться дика планета?
Може нарешті збагне, що життя
Нам відкриває всі двері безмежжя,
Тільки ми їх не побачим ніяк.
Січень, 2021.