Марина Акрам

Марина Акрам
Народилася у райцентрі Оржиця, Полтавської області. Батьки з Закарпаття. 20 років живе в Індії. Чоловік лікар, індієць. 2 дітей, 15 і 18рр. В домі говоримо Українською. Оволоділа розмовною мовою хінді та урду, скоріше змішана, але тут всі так говорять.
Вірші постійно почала писати з 2019р.
«І наразі ще не можу зупинитись» (Марина Акрам)
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 24.02.2021 17:06

Рівно 10 років... Мам, де ти так далеко, що й голос твій долинає все рідше? Але - долинає. Як це було в День народження нашого меншого сина - "МАРИНОЧКО!""" - солодкоболюче стукнуло, вклалося у мозок так об'ємно і фізично відчутно аж до легкого болю. І я зраділа - мама зі мною.
Подробнее: І вчулося у тиші ночі
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 12.02.2021 10:04

Музонька тихенько заглядає У екранчик де пустий блокнот Перше слово... що її чекає? Утече, чи кинеться в танок? Чи підщочить рученятком личко І задумається про мою тужбу? Чи крильцятами дмухне на щічку, Вилітаючи з пір'їнкою в трубу? Мила моя, забери у казку Де живуть герої, королі, Де розумний - дурник і всім ясно, Що дурними є лише царі. Де кружляють імена і феї Де картонні шаблі й повно див.... Музонька на свіжому пленері Полюбилась з променем ясним.. 10.02.2021, Індія
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 12.02.2021 09:58

В моїм серці дивними квітками Розцвіте серед зими земля, Заспіває жито колосками, Бо додому повернуся я. Перший крок у двір - і хочу впасти. Другий на поріг. І озирнусь. Вірю і не вірю. Коло хати Я нарешті скину суєту.
***
Сотнями хвилин спливла дорога, Кілометрами злетіла в даль. Я добралась. До свого порога. Де змішались радість і печаль. Де тріпоче ластівка крилечком, Де початок від мого клубка. Прибула додому, птахою в гніздечко. У думках. У мріях прибула. 11, Лютий, 2021
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 12.02.2021 09:53

З Китайським Новим роком всіх, хто святкує! Хай на Китайський Новий рік Вам щастя стане на поріг Дракон казковий у зубах Принесе успіху розмах Хай добре вам усім ведеться Здоров'я, грошей додається Хай і старому, і малому Біди не буде ні у чому, А Металевий Білий Бик Везе добра вам повен міх! #МаринаАкрам
Подробнее: З Китайським Новим роком всіх, хто святкує!
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 12.02.2021 09:45

НЕ МАТІОЛОВИЙ РІК Випав рік якийсь... не матіоловий Нерви, туга, все сплелось в одне Ніби хтось наврочив в високосному, Ніби проклинає хтось мене. В очі медом ллють, солодким соком, А через люб'язність коле гострий край. Так, було, поріжуть "ненароком", Що не знала, як себе зшивать. Так, бувало, біль прониже наскрізь — Ночі досипала через день, Та вставала, через всі прокляття. І співала. Знаних всіх пісень. І сміялась! І трималась прямо, Йшла собі туди, куди вела Доля. Доля лікувала мої рани І з горіха костура дала. 12, Лютий, 2021, Індія
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 03.02.2021 15:38

Блукає імпульс у нетрях нервів Ніяк не може знайти дорогу У тихім сумі. Громом - шепіт. Мовчання б'є, накликає тривогу І десь у хащах емоцій темних Блиснула радість... і поманила. Тоненька нитка чуттів ефемерних Знов повертає життя до тіла А зебра-доля на чорній смузі Нявчить тихенько, звита в клубочок За ніччю світло розвіє сумнів Муркоче доля щось ніжно-ніжно І вже не нетрі, — дзвінкий гайочок. Буває, часом така година Коли впадеш у прострацію часу Як звір, знаходить в собі людина Дорогу в світло, дорогу в щастя. Лютий, 3. 2021р. Індія
Бажаю вам ніколи не піддаватися розпачу навіть у найтяжчі хвилини, навіть коли все валиться з рук, навіть коли світу білого за клопотами не видно. Все минає, як минає темна ніч. І наступає ясний день.
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 29.01.2021 15:43

ІСТИННІ
- Мила, розкажи мені Чому очі засмутились? "Як скажу, що в чужині Моє серце не прижилось?" - Милий мій, та так буває, Мабуть просто я втомилась. - Люба моя, чом дрижать Звабнії вуста в усмішці? "Як сказати, що твоя Мама не рада невістці?" - Любий мій, та я згадала Як ми стрілися на гірці. - Моє серце, чом сльоза Зволожила твої вії? "Як сказати, що чужа У чужинній безнадії" - Серденько, таке буває Бо я ходжу при надії. - Щастя моє, чом твоя Голівонька похилилась? "Як скажу йому, що я За своїми зажурилась?" - Моє щастя, ніжка моя Об камінчик зачепилась. - Моя рідна, не журись Я дістану зірку з неба! "Як сказати, що приснивсь Рідний край і синє небо?" - Мій коханий, в мене - ти Мені більшого не треба. - Зіронько моя, дивись Що тобі я ось дарую? "Що б не було. Я втомилась. В цім краю мабуть помру я" - Подорож до мами? Милий.... я ж нітрохи не сумую! 29, Січень,2021, Індія
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 20.01.2021 15:11

Тумане, туманочку, Йди до мене зраночку Обійми із ласкою Зачаруй із казкою Хай мені помріється Хай росою вмиється Доля моя вирійна Знуджена, знесилена Дай твоєї силоньки Як у спеку зливоньки Дай твоєї тишоньки В галасі чужиноньки Обійми м'якесенько Поцілуй ніжнесенько Щоб рівненько слалося Гарно в нічку спалося. Тумане, туманочку, Йди до мене зраночку. 17, Січень, 2021, Індія
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 20.01.2021 15:06

Пишіть історію свого життя Пишіть як казку, або там поему А хтось хай пише фентезі роман І справами розпише по-своєму. Пишіть своїми вчинками самі Бо кожна дія - то перо найкраще І хай чорнило зовсім не чорнить Додайте кольорів У вірш про щастя. А хтось за гроші просить, напиши: Виводяться рядки чужим плетінням, Історія життя, яку віки захочуть скинути Із терезів терпіння Пишіть свою історію самі: У пісню - кольори пишіть і звуки, Роман, чи казку, чи короткий вірш. Так, щоб заслухалися ваші внуки. 16, Січень, 2021, Індія
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 20.01.2021 15:02

ТУМАНИ
Окутана туманом, мерзнуть руки Він обіймає й лізе у тепло, У рукава, під комір, глушить звуки, А я радію, а мені добро. Мабуть єдина я туман цілую. Мабуть єдина студінь цю люблю. У цім тумані йду у мрію тую... Спекотний край, а я тепер в раю. Перенеслась десь на свої простори, Де зеренце мого життя зійшло, Де є мороз і снігу цілі гори, Де є дощі і роси, і тепло. Мене туман залюблено лоскоче Дарує запахи, і тихо обійма, Він грається, обходить і клубочить І за любов мене цілує жартома. 15, січень, 2021, Індія
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 20.01.2021 14:59

ЗВУК ЗАБУТТЯ
Є звуки щастя, радості і горя Є звуки ніжності і слави і надій: Фанфар, дзвіночків, плеску моря, Зітхання, схлипу, змаху вій. А спогади звучать як подих Легкого вітерця з сонних полів І шелестом листа, і давніх кроків, І сміхом, і безмежжям почуттів. І тільки забуття - як шурхотіння Висохлих трав на спекотній землі І пахне забуття душком зітління І спаленого попелу надій. 14, Січень. Індія
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 20.01.2021 14:54

Хтось десь злоститься,а хтось веселиться В світі де повно і зла, і добра. Хтось у дитинстві снив про жар-птицю, Хтось комарам всі лапки обривав. Світ не єдиний і люди осібно: З доброї волі хтось хоче війни, Іншому ж конче сьогодні потрібно У дитбудинок відвезти крупи. Вічний неспокій, вічна напруга - Зло відтіняє добра паростки З інших зірок людина, та - друга Мовчки чекає, щоби навпаки. Може отямиться дика планета? Може нарешті збагне, що життя Нам відкриває всі двері безмежжя, Тільки ми їх не побачим ніяк. Січень, 2021.
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 20.01.2021 14:49

РАБИ ВИБОРУ
Єдиний вибір, зроблений до строків: З'явитися на білий світ земний. І з перших нетвердих дитячих кроків Рабами вибору стає той, хто живий. Могутня велич? непомітність? Хто ти? — Той, що за разом кожен раз На путівцях, на перехрестях долі Своєму вибору підкориться щораз. Коли, здається, вибору немає, Ти робиш вибір - в течії пливти. Коли здається, сам собі надбаєш,- Тобою править вибір - далі йти. Рабом є кожен вибору своєму Немає волі, та легке ярмо. Ми всі йому впокорено живемо Хоча і вільні жити. Все одно... Січень, 2021
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 20.01.2021 14:46

Застиглий крок на черговім порозі Переступлю цю мить, вона тяжка, Згубилися свята десь по дорозі Вже і Різдво і Паска не така Хіба то свято "сам-собі-святкую" Хіба то свято, коли всі десь там... Я все частіше на свята сумую Біжать роки, нема вже тат і мам. І хочеться притиснутись до дому Того, де всі були, де все моє, Послухати минуле, та нікому Другого шансу доля не дає. 6.01.2021
|
- Подробности
-
Категория: Марина Акрам
-
Опубликовано 20.01.2021 14:42

Свято прийшло, мир принесло Вже на поріг стало Різдво Ясна зоря в небі зійшла Діва сина народила Ясна зоря засяяла Діва сина народила Хай благодать прийде до всіх Щастя й добра вам повен міх Хай оминає зло і біда Хай будуть вам многі літа! Христос рождається! Славімо його! 6, Січень.2021 Індія
|
Подробнее...