Тридцять п'ятий іде, наче поряд

Подробности

Категория: КОЛИ ДУША БОЛИТЬ ЗА УКРАЇНУ

Опубликовано 22.01.2026 20:40

Тридцять п'ятий іде, наче поряд

Тридцять п'ятий іде, наче поряд
Той серпневий зворушливий день,
Коли йшли всі до скриньок прозорих,
Щоби вкинути в них бюлетень,
Щоби вирішить долю країни,
Самостійною бути, чи ні,
Розбудовуючи її вільну
І соборну по всій царині.
Тридцять п'ять - це багато, чи мало,
Щоб країна у ріст піднялась,
Щоби те, що було, не пропало
І заможною все ж відбулась?
За життя - це літа молодії,
А для спомину - це ті роки:
І, що звуть "дев'яності лихії",
І двух тисячні - теж не легкі.
Революція мислення в часі,
Що пройшов у звитяжній борні,
На граніті з студентів почавшись,
Досі йде у мізках по війні
По сей день ще кремлем розпочатій,
Самостійності щоб нас лишить
І, затиснувши волю в лещата,
Не дать дихати вільно і жить.
Не зачохлена й по сей день зброя,
Гинуть ще за свободу бійці,
Тільки жаль, що вони там герої,
А не мирних будівель творці.
Та я вірю, надії здійсняться
На новітнє, щасливе життя,
Запорукою стане сил братство,
А для мрій - їх потужне злиття,
Щоб розквітла моя Україна
Від Карпат до донецьких степів
І єдиною стала до Криму, 

Чорноморських його берегів!

(А.А. Сущев, 2026)

#Бібліотека_на_бульварі
#ГромадаЧитає

Ніч тихою ця не була

Подробности

Категория: КОЛИ ДУША БОЛИТЬ ЗА УКРАЇНУ

Опубликовано 25.12.2025 21:01

Про що цей вірш поета Анатолія Сущева?
Про ніч, яка знову не принесла тиші. Про дім і землю, що здригалися від вибухів, про сон, який постійно обривався ракетним галасом. Про страх, втому й очікування ранку, яке стало звичним для українців у час війни.

У поетичних рядках — біль і гнів, що народжуються після побаченого: дим, попіл, зруйновані оселі, скалічені й забрані життя. Автор не приховує проклять тим, хто розв’язав це пекло у ХХІ столітті, тим, хто зрадив людяність і віру, пославши найманців убивати й нищити.

Та попри все, крізь ці рядки проходить і незламність. Дім і земля вистояли. Вони тримаються й далі — під вогнем, під ударами, але живі. Як і Україна, яка переживає кожну таку ніч і все одно зустрічає новий день.

Цей вірш — свідчення нашого часу, пам’ять про біль і водночас доказ сили духу, яку не здатні зламати жодні ракети.

Ніч тихою ця не була

Ніч тихою ця не була
З її вечірнього початку.
Здригався дім й під ним земля,
Чекаючи терпляче ранку.
Тож спокою і позбулась,
В сни падала і прокидалась,
Аж поки зовсім не спливла,
Не зник її ракетний галас.
Коли розсіявсь пекла дим,
Осіявсь попіл від багаття,
Усе навкруг, де встояв дім
Сльозило відчай і прокляття
На тих, хто найманців послав
Життя скалічити, чи вбити,
Хто це страхіття розпочав
У двадцять першому столітті.
По вірі хай настане мить
Під тими, хто їй вибрав зраду,
Нехай пекельно все горить,
Всіх заганяючи до Аду...
Хоч тихою ніч не була,
Як і всі інші попередні,
Надалі дім і з ним земля
Тримались під вогнем ракетним!

(2023 р.)

#Бібліотека_на_бульварі
#громадачитає
#поезія_під_час_війни_Костянтинівка

Книга-новинка! "Червоним по чорному" Михайла Міляна

Подробности

Категория: КОЛИ ДУША БОЛИТЬ ЗА УКРАЇНУ

Опубликовано 09.08.2025 20:39

   Костянтинівська центральна міська публічна бібліотека щиро вітає Михайла Міляна, місцевого поета, члена Літературного об'єднання "Дзеркало", з друком нової книги "Червоним по чорному" видавництва "Сполом" (м. Львів). До неї увійшли вибрані вірші, написані з початком сучасної війни у 2014 році. Книгу доповнюють авторські фото.
    Бажаємо автору творчого натхнення!

Зі святом, дівчата! (Анатолій Сущев)

Подробности

Категория: КОЛИ ДУША БОЛИТЬ ЗА УКРАЇНУ

Опубликовано 08.03.2025 13:14

Патріотичний онлайн марафон "1000 слів про війну"

Подробности

Категория: КОЛИ ДУША БОЛИТЬ ЗА УКРАЇНУ

Опубликовано 19.11.2024 13:23

   19 листопада ми згадуємо сумний день - 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

Подробнее: Патріотичний онлайн марафон "1000 слів про війну"

Немає слів...

Подробности

Категория: КОЛИ ДУША БОЛИТЬ ЗА УКРАЇНУ

Опубликовано 10.09.2024 11:51

   Від 24 лютого 2022 року триває масштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бойові дії на Донбасі, півдні України, Харківщині, а також щоденно обстрілює українські міста, руйнує інфраструктуру, убиває цивільних.
   Починаючи від 30 серпня 2024 р., Росія не припиняє масовані обстріли України. Спочатку окупаційна армія тероризувала Харків, Суми, Дніпро, Київ, Запоріжжя, а 4 вересня, потужно вдарила по Львову та Кривому Рогу, а напередодні атакувала Полтаву, вбивши понад пів сотню людей двома ударами.
  Під час удару по Львову загинула родина Базилевичів. Живим залишився лише чоловік, якого, як стверджують рятувальники, врятувало те, що він пішов по воду, а його дружина та доньки чекали на нього на сходовій клітці. Мер Львова Андрій Садовий розповів, що РФ убила дружину Євгенію та трьох доньок – Ярину, Дарину та Емілію. Єдиний, хто вижив, – це чоловік Ярослав. За даними мера, одна з доньок Ярослава, 21-річна Ярина Базилевич, працювала в офісі "Львів – молодіжна столиця Європи-2025".
   Світла пам'ять безвинно загиблим!

Подробнее: Немає слів...

Ракети - убивці

Подробности

Категория: КОЛИ ДУША БОЛИТЬ ЗА УКРАЇНУ

Опубликовано 19.08.2024 10:37

   Понад тисячу квадратних метрів території торговельного центру палали після авіаудару, який війська РФ завдали по торговельному центру в місті Костянтинівка на Донеччині 9 серпня. Окупанти поцілили по супермаркету мережі "Екомаркет", в момент авіаудару там перебували близько пів сотні людей. Окрім супермаркету, пошкоджені приватні будинки, крамниці, автомийка, Нова пошта, торгівельні павільйони і автівки.
   За даними облпрокуратури та поліції, загинули 11 людей. У ДСНС Донеччини повідомили, що кількість поранених зросла до 44.
  10 серпня, у Костянтинівській громаді оголошується Днем жалоби (розпорядження начальника Костянтинівської міської військової адміністрації від 09.08.2024 № 417-р "Про оголошення Дня жалоби в Костянтинівській міській територіальній громаді").

    Співчуття рідним та близьким загиблих. Вічна пам‘ять всім безневинним жертвам, які загинули внаслідок російської агресії.

   Анатолій Сущев, поет, член Літературного об’єднання «Дзеркало» при Центральній міській публічній бібліотеці присвячує свого вірша всім постраждалим і загиблим цього трагічного дня.

Подробнее: Ракети - убивці