Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Комментарии

Форма входа

Календарь

<< < Апрель 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Юные поэты

СМАКОЛИКИ

 depositphotos 8440207 stock illustration sweet goodies

СМАКОЛИКИ
Кренделики, кренделики,
Рогалики, рогалики,
Купую я усе:
З варенням та корицею,
Із цукром та суницею,
І все таке смачне…
Візьму я купку грошей
І продавця попрошу:
Несіть мені кренделики,
Несіть мені рогалики,
В торбинку їх кладіть.
Із сиром та посипками,
Із медом та родзинками
Смаколики несіть…
Іду я по базару
І мрію про таке:
Я підіймусь на хмару
Й почну кидати все.
Ловіть смачні кренделики,
Ловіть пухкі рогалики,
Солодощі ловіть.
Ловіть скоріш та їжте
І все це задарма,
Найкращого дарунка
Для вас ніде нема!!!

ВЕСНЯНКА

spring 22

ВЕСНЯНКА
Стрічкою, стрічкою стрічаю,
Квітами, квітами вітаю,
Весну-красну стрічаю.
А на небі блакитному
Сонце радіє,
Весну красну стрічає,
Пташки на деревах
Голосно щебечуть,
Весну-крану стрічають.
А весна-красна іде,
Все смарагдами посипає.

ПОГАНА РУЧКА

4 ruchka

ПОГАНА РУЧКА
Запитала мама Олю:
"Чому пишеш криво в школі?
Букви скачуть і кульгають,
перекладинки ламають.
Ти ж то, Олю, не ледаще.
так пиши, будь ласка, краще!"
Оля їй відповідає:
"Ручка в мене, мам, не та!
Буквам палиці ламає,
і тому вони кульгають!"
Скачуть букви по рядках,
мов візочки по горбках.
Що за справи! Що за справи!
Ручка в Оленьки погана!
Не бува поганих ручок,
а бува ледачі учні!

РІЗДВЯНА ЗІРКА

3 zirka

РІЗДВЯНА ЗІРКА
Біля кожного дзвіночка – цукерочка,
Біля кожного віночка – копієчка,
Біля кожного клаптика – ниточка,
Біля кожного малюнка – стрічечка,
Біля кожного кінчика – гілочка,
Дзвенить, блищить, горить зірочка!!!
Йдуть у кожну хату діти з колядкою!!!!

Шануймо нашу Україну!

H6uhd4SxE62BqaXhbTmzuzLA

Шануймо нашу Україну!
З полями безмежними,
З лісами,
Які радують душу й око,
Із мрією,
Як озеро сріблястою…
З морями –
Буйною, непоборною стихією…
З небом:
Блакитним, безкрайнім!

Шануймо нашу Україну!
З горами високими,
Аж до небосхилу.
З степами просторими.
З озерами чистими
І річками дзеркальними.
Це Україна, країна наша
Неповторна!

ПРО ВАСЮ

2 vasya

ПРО ВАСЮ

Васю мама одягає:
шапку, шубку - все збирає,
за Васьком портфельчик носить
і коли він щось попросить,
все вона йому дає.
А коли не дай ти боже,
на Васька щось нехороше
скаже хтось з його двора,
мама Васі вмить примчиться,
строго пальцем погрозиться: "Мого хлопчика не тронь
і тримайся осторонь!"
Мама Васю все за ручку
в школу водить й забирає,
бо всіх правил пішохода
Вася ще ніяк не знає…

Я ще раз вам нагадаю,
для Танюшок, Оль і Ась,
подивіться ви на себе:
не помітили ви Вась?

КОЛИ ВЖЕ ВЕСНА?

1 vesna

  Анастасія готує до друку свою першу книгу віршів, які сама проілюструвала.

КОЛИ ВЖЕ ВЕСНА?

Я сиділа, малювала,
та дивилась у вікно,
та замислилась по те я:
що ж це? не весна, а що?
То іде пухнастий сніг
й тане він на сонці,
все замерзло
й ожеледь видно у віконце.
То зима у нас лютує,
то весна с зимою жартує...
ожеледь, і сніг, і вітер… ба!
Коли ж прийде весна?
Бо вже березень іде,
гей, весна, ти де, ти де?

Одним дарит любовь бесконечность

dvoe

Одним дарит любовь бесконечность,
А кому-то сжигает мосты.
Они оба, бредущие в вечность,
Одевали на сердце бинты.
Кто есть ближе его и роднее?
Кто любимей ее на земле?
С каждым днем их любовь все сильнее
И, уж точно, подобна скале.
А дорога сложна и терниста,
Кто б подумал, не просто идти.
А судьба непослушна, игриста,
Все сюрпризы им шлет на пути.
Не сломаться им точно, я знаю,
Знаю, что не допустят они,
Чтоб дорога к их личному раю
Разлетелась на камни одни.
/15 сентября 2016 года/

В небі зорі запалали

20fdcc868fb3865dc303561c68f1810615ba c

В небі зорі запалали
Ніч підкралась до вікна
Всі із вулиць позникали
Стелить темрява сукна.
Ніч. І подумка інакша
Мить. І мрія піднесе
Моя подруго, найкраща
Дякую тобі за все.
Ти моя тверда опора,
Ти мій скарб, міцна стіна
В цілім світі неповторна
Лише в мене ти одна.
Не знайти на тебе схожих
Хоч весь всесвіт пролети
Захистиш від справ ворожих
Не для власної мети.
Справжній друг – моє бажання.
Рада я – воно збулось
Разом зломимо страждання
Щоб в житті не довелось.
/17 листопада 2016 року/

Раз пройден путь, пусть будет ясно

1220

Раз пройден путь, пусть будет ясно,
Что же осталось позади.
Не думай, милый, что напрасно
Потратили мы свои дни.
Мы не два пазла – два осколка.
Нас и не склеить – не собрать.
Еще чуть-чуть и будет колко.
Пора нам чувства усмирять.
Уж лучше так, чем в горе муки.
Сквозь крик и шум внушать «люблю».
Быть может, долгие разлуки
Сыграли партию свою.
Но не судить нам больше это
И не решать судьбы нам ход.
И верю я, сквозь время, где-то
В душе растает прочный лед.
И стоит жить сейчас, как прежде,
Искать людей, полных любви.
Не отдаваться лишь надежде,
И бросить вызов к «С’est la vie».
/16 февраля 2017/

Моя любовь

 Вот уже много веков философы не могут дать четкого определения, что же такое "любовь". Интересно, какое определение слову "любовь" дают наши дети. Пятиклассница Карина Мяло видит и чувствует ее по-своему.

lybov

Моя любовь
Моя любовь принадлежит тебе,
И так же, как и сердце,
«Люблю тебя», - звучит во мне,
Любовь переполняет сердце.
И в радость, боль или печаль
И в солнце, и в жару,
Играя с сердцем, не забуду,
Что любовь - такая штука!
Что, если встретишь ты любовь,
То не играй ты с чувством.
Твоя вторая половинка
В любви и радости живет.
(Карина Мяло, 5-б кл., СОШ №13)

 

Карина Мяло

 

Первые стихи...


DSCN4476

Пусть в этот день тебя согреет чудо,
Пусть в этот день тебе не будет худо.
Пусть радость счастье и успех тебя согреет.
Ведь в этот день на белом свете нет тебя милее.

Только кофе и сладкий чай

1379769591 1294826038 75678355

Только кофе и сладкий чай

Она любила сладкий чай,

А он предпочитал лишь кофе.

Он по ночам шептал ей: "Не скучай",

И уходил в преддверии катастрофы.

Она скучала и ждала его

Шепча себе: "Мечтай о нем, мечтай".

А он не делал абсолютно ничего,

Лишь только кофе и сладкий чай.

Мама

mama-dochka 1381991159

«Такие схожие, такие разные…»

Мама

Многое в жизни связано с мамой
Всегда рядом пусть будет, хоть и упрямой бываю.
Хотелось бы мне, как и многим на свете,
Быть похожей на маму, ну, почти, как всем детям,
Чтоб также улыбкой весь мир согревала,
Чтоб духом упасть никогда не давала,
И, чтоб нам твердили друзья и прохожие:
«Такие вы разные, но все–таки схожие».
                                              /Ирина Пацюра

 

Ах, если бы можно распорядиться судьбой

 

Ах, если бы можно распорядиться судьбой.
Ведь только она управляет тобой.
Тогда б я не знала ни боли ни слез,
Тогда бы и радость день новый принес.
Ах, если бы можно распорядиться судьбой,
Но только она управляет тобой.
День новый несет нам какую – то боль,
А назавтра опять мне играть свою роль.

 

Подкатегории

  • Ольга Погоренко (стихи)
  • Александр Кононенко
  • Золотухина Галина

    Галина Золотухіна. Навчається у 8-а класі Костянтинівського ліцею. Ходить до гуртка журналістики "Юнкор" (ЦДтаЮТ) і до ДЮСШ на секцію легкої атлетики. Пише вірші і прозу з восьми років.

    2014-06-29 15.15.46

  • Наталья Ермакова
  • Ирина Пацюра

    DSCN4478

    Ирина Пацюра - человек с разными талантами. Пишет стихи, вышивает, рисует.

    Галерея работ Ирины Пацюры.

     

  • Карина Мяло
  • Анастасія Суходольська

    suhodolska

    Анастасія Суходольська

      Мене звуть Суходольська Анастасія. Скоро мені виповниться 10 років. Хочу розповісти про своє рідне місто Перевальськ, що знаходиться у Луганської області. Перевальськ - це місто шахтарів. Багата на вугілля та руду луганська земля приваблювала промисловців зі всього світу. На початку 19 століття тут відкрилося багато заводів та рудників, що дало початок сучасним містам. Засновником Перевальського району вважається Казимір Мсциховський, який проклав тут дорогу, збудував першу шахту, школу, церкву, лікарню.
      До наших часів збереглися деякі будівлі лікарні, в них і тепер лікуються люди. Лишилася і панська садиба. Влітку мені випала нагода відвідати цю архітектурну пам’ятку, яка є єдиною спорудою замкового типу на території Донбасу. Це величний, таємничий, але досить занедбаний будинок із тесаного пісчанику. У садибі збереглися старовинні каміни, паркетна підлога, оздоблення з кахлі. Зараз садиба виконує функції музею, куди місцеві жителі приносять різні старовинні речі, архітектурні знахідки часів 2 світової війни. Для мене садиба Мсциховського - це важливе місце, з якого бере свій початок місто, моя мала батьківщина.
      Майже в кожній перевальській родині є шахтарі. Мій прадід, дід та хрещений працювали у шахті. Я ними пишаюсь, бо це важкий і важливий труд. Зараз більшість шахт, на жаль, не працює. Багато перевальчан роз’їхалося в пошуках кращого життя. Я теж переїхала до Костянтинівки. Тепер це мій новий дім, де я знайшла нових друзів, нові цікаві захоплення. Я відвідую театральний клас, комп’ютерні курси, уроки англійської мови. Але я все одно сумую за своїм домом та рідними, що залишились у Перевальську.
      В майбутньому я хочу стати журналістом і побувати в європейських країнах. Особливо я хочу відвідати Данію. Це моя велика мрія! У Данії високий рівень життя, гарна освіта. Люди там бережуть екологію, їздять на велосипедах, здають сміття на переробку. Країна дуже чиста і зелена. Мені хочеться розповісти про це людям, показати, що можна жити краще. Я мрію, щоб в Україні було так, як у Данії!




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.