Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Комментарии

Форма входа

Календарь

<< < Май 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Золотухина Галина

Галина Золотухіна. Навчається у 8-а класі Костянтинівського ліцею. Ходить до гуртка журналістики "Юнкор" (ЦДтаЮТ) і до ДЮСШ на секцію легкої атлетики. Пише вірші і прозу з восьми років.

2014-06-29 15.15.46

Осінній дощ

 

Осінній дощ

Дощ тихо крапав по землі холодній,
Дерева сонні дзенькотом будив,
Насупився на лавці кіт голодний
І думає: «Що я в житті зробив?»
А дощ іде, іде, сіріє небо,
Уносить хмари вітряний порив.
В калюжу ворон подививсь на себе
І думає «Що ж я в житті зробив?»
Скрізь мокро, сиро й важко до нестями,
Понурий дощ продовжує мотив.
І чоловік згадає голос мами:
«Мій любий, що ж ти у житті зробив?».
А дощ жахливий йде все без зупину
І душу, мов терзає люта рись.
Ось так життя, мов дощ все плине, плине…
А в тебе, що лишилось? Подивись!

Золотухіна Галина
Костянтинівський ліцей

 

Морская философия

 

Морская философия

Бушует море, стукаясь о скалы,
Бушуют волны здесь и там в душе.
И дикий зверь глубокого оскала
Летит вперёд в последнем тираже.
И с грохотом разбился он о кручи,
И что-то и в душе упало вниз…
Быть может, тут прошёл корабль Веспуччи,
Что совершал вечерний свой круиз.
Горит маяк далёкий в поднебесье,
И тонет в море света борозда.
Чарует, грохоча, ветер-кудесник,
Склубился дым, ушли все поезда.
Луна с опаской прыгает с обрыва
И в море, задыхаясь, вниз идёт,
И бури подгоняемый порывом,
Кружится в небе старый самолёт.
Деревья тень одели, будто гетры,
Смотрю я вниз - уходит взгляд до дна,
И в море, что заснуло с лёгким ветром
Лукаво улыбается луна.


Золотухина Галина

 




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.