Комментарии
-
Книжковий форум на колесах
23.02.2026 07:19 -
Книжковий форум на колесах
23.02.2026 05:24ии реферат ии реферат . -
Книжковий форум на колесах
23.02.2026 04:28нейросеть пишет реферат нейросеть пишет реферат . -
Юрій ряст: Світло донецького слова
19.02.2026 17:39Дуже тепла, добра і "тиха" лірика Юрія Ряста - саме до душі, до серця довгими зимовими вечорами. -
Є книги, які читають один раз. Є ті, до яких повертаються
18.02.2026 22:45Поверталась і не раз. Але не можу читати через силу. Містика якась)))) -
Пеппі Довгапанчоха — дівчинка, яка зламала всі шаблони
16.02.2026 21:4110/10. Це книга-вітамін, яка лікує від зайвої серйозності та нагадує: у кожному з нас живе бунтівник ... -
Бібліотечний бум на книгу "Служниця" Фріди Макфадден
12.02.2026 14:27Не читала - не дивилася, але звучить ІНТРИГУЮЧЕ! Пошукаю електронний варіант книги. Хоча разом зі ШІ ... -
155 років від дня народження Лесі Українки
12.02.2026 14:01Читання тексту та музичне виконання тексту сприймається по-різному. Але цікаво, неперевершено. -
Сяйво рідного дому: Соняшники
10.02.2026 23:29Творча робота Вікторії нагадує рідні міста, дім, близьких людей. Справжнє сяйво рідного дому. Чекаємо ... -
"Читацький гід" в Інстаграм бібліотеки пропонує #ЧитайДумай про що?
04.02.2026 16:33Насправді, є над чим подумати -
«Кафе на краю світу» Джона Стрелекі
04.02.2026 15:50Нова книга — як нове знайомство. З автором. З героями. І, несподівано, із самим собою. Це історія про ... -
Що стається з книгою, коли її не читають?
29.01.2026 23:17Для мене це «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Він зберігає дуже просту, але водночас складну ... -
"Читацький гід" запрошує "посмакувати" книгу
16.01.2026 16:45Стейк із кров’ю під солодким соусом. На вигляд — ідеально поданий, акуратний, навіть апетитний. Перший ... -
Бібліотечний 2025-ий, або Рік, коли книги об'єднували
08.01.2026 18:55Креатив зашкалює, особливо у молодих фахівців :-) Дякую всій бібліотечній команді. Нас небагато, але ... -
#Читацький_гід в Інстаграм бібліотеки рекомендує книгу Емілі Сід "Це безжальне благословення"
01.01.2026 21:29Емілі Сід «Це безжальне благословення». Ця книга з перших сторінок тримає в напрузі. Мені сподобалося ... -
АРТПРОЄКТ "НАШІ" авторки Шабас Оксани - художниці з Костянтинівки (Донецька обл.)
27.12.2025 22:12Шануємо! Пам'ятаємо! -
"Читацький гід" в Instagram бібліотеки
26.12.2025 21:42Треба знайти час для читання книг, навіть якщо це не завжди просто :-) -
Бібліотека - переможець Всеукраїнського конкурсу!
24.12.2025 22:55Це неймовірно! Неочікувано! Але, правда!!! Ми - перемогли! Дякуємо нашій пані Ользі, провідному ... -
Рубрика #Голоси_сучасності або Що читати на зимові свята
18.12.2025 11:53Книга - новинка. А вже захотілось почитати :-) А вам, шановні відвідувачі? -
Зимове читання: «Веріті» Коллін Гувер
02.12.2025 23:01«Веріті» Коллін Гувер, а ще теплий плед і кава... тихий зимовий вечір... з новою книжкою.
Наиболее читаемые
Syndication
My Blog
Форма входа
Вербна неділя
- Подробности
- Категория: Анонси
- Опубликовано 26.04.2024 14:24
Вербна неділя — одне з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня. Цікаво, що в давнину це було народне язичницьке свято, яке поступово злилося з християнською подією — входом Ісуса Христа до Єрусалиму.
Напевно, кожен з нас пам'ятає з дитинства веселу приказку "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень — Великдень". Це одна з основних традицій Вербної неділі, святкування якої тісно пов'язано зі світлим Христовим Воскресінням.
2024 року православні християна будуть святкувати Великдень 5 травня, а християни західного обряду — 31 березня. Відповідно, Вербна неділя за Юліанським календарем припаде на 28 квітня, а за Григоріанським — на 24 березня.
Вітаємо всіх користувачів з чудовим святом і бажаємо у Вербну неділю пам'ятати про те, що найважливіше в житті. Це – любов до близьких, вміння прощати, бажання бути поруч з рідними у важку хвилину. Нехай це свято очистить наші душі та серця, відкривши їх для всього найкращого!
ПРИЙШОВ ВЕРБИЧ…
Розпочався передостанній тиждень Великого посту – Вербний, в народі він ще звався вербич. Традиційно на вербному тижні прохолодна погода, про яку казали «Прийшов вербич, два кожуха терлич».
Цей період в Україні характеризується шанобливим ставленням до верби. За народними віруваннями вона виконувала всеохоплюючі охоронні функції: була оберегом від злих сил – відьом, упирів, від граду, повені, пожеж; її брали з собою в далеку дорогу, клали померлому в домовину; освяченими галузками верби вперше на пасовище виганяли худобу – «від злого ока» та «щоб вовки не загризли».
Використовували вербу і в лікувальних цілях: коли з’являлись котики на галузках, то дітям казали ковтати їх «щоб горло не боліло»; димом з освячених вербових галузок обкурювали хворих людей і тварин. Також знахарі варили свячену вербу разом з цілющими травами і напували тим варивом хвору людину чи тварину. Відваром свяченої верби мочили голову, таким чином лікувалися від головного болю. Лікувалися свяченою вербою і від ревматизму та пропасниці, збивали нею гарячку. Товчене листя з верби клали на рани, а горілку, настояну на її листі, пили проти шлункових захворювань.
На противагу до живого дерева, відношення до сухої верби в народі забарвлене іншим змістом. Вважали, що в старих, всохлих та ще й дуплистих вербах живе дідько. Звідси й прислів’я: «Влюбився, як чорт у суху вербу». Також за народними легендами проклятою від Бога вважається козяча верба (один із видів верби) за те, що з неї робилися цвяхи для хреста на якому був розіп’ятий Ісус – «за це її черви точать».
Неможливо уявити колишні сільські краєвиди України без верб. Вони росли на вигонах, левадах і перехрестях доріг. Ними обсаджували обійстя, шляхи, а найчастіше висаджували біля природніх животоків – річок, ставків, біля греблі та криниці. Таке широке культивування пов’язане з двома аспектами: практичному – верба затримувала вологу, призупиняла суховії, ерозію грунтів та магічному – вберігала від нечистої сили. Тому, повертаючись з церкви на Вербну неділю, селяни обов’язково встромлювали кілька освячених галузок обабіч дороги чи біля двору.
Отож, це традиційне для України дерево сміло можна назвати одним із національних символів нашої держави, адже недарма кажуть: «Без верби і калини нема України».
(За матеріалами етнографічних досліджень В. Скуратівського, М. Максимовича, О. Воропая)



Подробнее...