Комментарии
-
Всесвітній день усмішки — свято доброго настрою
03.10.2025 13:05Від усмішки всім стане тепліше :-) -
Про батьківський край у книг запитай
19.09.2025 14:34Хочеться побажати рідному місту у 155-ий день народження здійснення мрій! -
Андрій Любка «Щось зі мною не так»
08.09.2025 21:24Зараз читаю "Твій погляд, Чіо-Чіо-сан" Андрія Любки. Але це не просто читальна розвага... тут є про що ... -
Андрій Любка «Щось зі мною не так»
03.09.2025 12:29Отримала задоволення від участі у засіданні мовного клубу. Цікава зустріч з неординарним автором ... -
Майстер-класи в бібліотеці: коли творчість стає навчанням
26.08.2025 14:02Класний фахівець бібліотеки пані Ольга створює інтерактивні заходи і бібліографічну продукцію завдяки ... -
Перемога у фотоконкурсі «Батьківщина у світлині»
21.08.2025 14:16Вітаємо пана Михайла з перемогою у фотоконкурсі! -
Книга-новинка! "Червоним по чорному" Михайла Міляна
09.08.2025 20:46Вітаємо автора з новою вистражданою книгою! Миру, здоров'я та творчого натхнення! -
Книги з присмаком шоколаду
07.07.2025 12:18Я би додала до КНИГИ та ШОКОЛАДУ ще й КАВУ. Приємний вечір забезпечений! Всім приємного читання! -
Донеччина - це Україна
03.07.2025 13:17Дякуємо пану Михайлу за підтримку костянтинівсько ї громади та участь в обласному заході до дня ... -
Ярмарок бібліотечних ідей
03.07.2025 12:37Щиро вітаємо пані Ольгу з перемогою! Цю ідею вже "купили" бібліотеки інших регіонів країни. Вдачного ... -
Бібліокомікс: Бібліотека в кадрі гумору та ідей
27.06.2025 17:02Дякуємо пані Ользі за активність і креативність!!! -
Татусеві казки
25.06.2025 17:48Можна не тільки почитати, а й послухати відомі та невідомі казки для дітей. -
Не бійся жити
31.03.2025 13:41Костянтинівська центральна міська бібліотека має у фонді багато книжок відомої української поетеси. Чудова ... -
Листівка "З Днем знань!"
04.09.2024 10:53Вітаємо учнів, вчителів та батьків з новим навчальним роком! -
Паперова іграшка-антистрес своїми руками
03.06.2024 10:06Діти та дорослі отримали масу задоволення! Канікули з бібліотекою стартували! -
Пригощайся дитинством!
30.05.2024 14:16Яке солодке відео!!!!! Одразу відчуваєш смак морозива..... -
Мистецтво і творчість у власних руках
30.05.2024 10:40Дякуємо пані Галині за творчі роботи, подаровані бібліотеці. -
Книга-новинка від юного автора – земляка Семена Кравченко
27.05.2024 14:31Діти Костянтинівки дуже талановиті! Вітаємо першого юного автора книги! -
Знайомтесь: лімерик!
14.05.2024 12:40Пишемо разом вірші-лімерики! -
Обласний вернісаж портретів «Листівка для мами»
29.04.2024 11:29Любі читайлики, долучайтеся до участі у вернісажі портретів «Листівка для мами». Привітайте рідних ...
Наиболее читаемые
Syndication

Форма входа
Донеччина - це Україна
- Подробности
- Категория: Михайло Мілян (Милий)
- Опубликовано 03.07.2025 12:52
Михайло Мілян (тимчасово м. Львів), член Літературного об'єднання "Дзеркало" при Центральній міській публічній бібліотеці м. Костянтинівка (Донецька область) приєднався до участі в історико-культурному фестивалі «Дике поле. Шлях до Європи». Для участі у Літературній локації Жанровий напрям: поезія (лірика, історична поезія, філософська поезія, пейзажна лірика, патріотична поезія, поетична балада, сонет) було надіслано творчу роботу - підбірку віршів. Презентуємо поетичні твори місцевого поета з Костянтинівки.
ДУХ ТАРАСА
Так надихає нас незламний дух Тараса,
Тому не убієнним є народ,
Що від дідів прийняв сакральний код
І непохитну віру у святого Спаса.
Господар на землі, але як треба часом,
То і козак готовий до пригод.
Так надихає нас незламний дух Тараса,
Тому не убієнним є народ,
Який міцніше від сталевого каркаса
Й свободу цінить вище насолод,
Чи будь-яких примарних нагород.
Шаблюка гостра завжди поряд з шабельтасом…
Так надихає нас незламний дух Тараса.
***
Поєднані єдиним ланцюгом
Минуле та сучасне із майбутнім,
Тому й важливо: путнім чи непутнім
До нього добираєтесь шляхом.
Що надихає? Що є джерелом?
Чи чистим, як сльоза, чи каламутним?
Поєднані єдиним ланцюгом
Минуле та сучасне із майбутнім.
Але так не здається багатьом,
Вважають, що життя завжди дебютне
Й від роду не залежить абсолютно.
Не уявляють, що й вони цілком
Поєднані єдиним ланцюгом.
ЧАТУЄ В СТОЛІТТЯХ ЧЕРНЕЧА ГОРА
Чатує в століттях Чернеча гора,
І ми разом з нею, немов її діти,
Шукаємо місце в бурхливому світі,
Тримаючись завжди за схили Дніпра.
Немає надійніше, аніж джура,
Й по волі нащадків цей стан не змінити.
Чатує в століттях Чернеча гора
І ми разом з нею, немов її діти.
Давно зрозуміли: життя – то не гра,
Не часто дає воно привід радіти.
Та є і у нього щасливі просвіти –
Чекає, що прийде безхмарна пора.
Чатує в століттях Чернеча гора.
***
Коли ми пам'ять перетворимо у дію,
То більше зацікавимо нащадків.
Бо деякі не мають навіть згадки,
Які в країні відбувалися події:
Чи голод був, чи зрада, чи лиха стихія,
Чи зміна уряду або порядків.
Коли ми пам'ять перетворимо у дію,
То більше зацікавимо нащадків.
Цікавість молоді дає мені надію:
Здолають шлях свій до дідівських спадків,
Збагнуть душею цінності колядки
І втілять у життя всього народу мрію,
Коли ми пам'ять перетворимо у дію.
ІСТОРІЯ НІЧОМУ НАС НЕ ВЧИТЬ
Історія нічому нас не вчить.
Чи, може, ми погані учні,
Яким так за дідів незручно,
Або до правди серце не лежить?
Вона ж не завжди зоряно блищить,
Бува, з душею не співзвучна.
Історія нічому нас не вчить.
Чи, може, ми погані учні?
Діждемося, що правда закричить,
Зламає перешкоди штучні –
Химерні та солодкозвучні,
І зробить вірний висновок за мить.
Історія нічому нас не вчить.
МОЯ КРАЇНА
Знов опинилася між ворогами,
Як річка поміж берегами,
Неначе ти покинута богами,
Моя країна. Що робити?
Не омине війни чергове коло.
Вже хлопці гинуть за лани навколо.
Та є в нас історична школа
І віра – Батьківщина буде жити!
Господь веде вперед по цій доріжці.
Ми вслід, як воїни у знаній книжці:
Де славу здобували запоріжці
Й несли до свого храму перемогу.
Ми, звісно, і самі не склали руки.
Нам треба знову вилізти з багнюки,
Щоб в мирі й злагоді жили онуки,
Здолаємо оцю важку дорогу.
Та й попрощаємося із журбою,
Щасливі далі будемо з тобою,
Нащадки вже не візьмуть зброю.
Так мріється усім. А вийде як?
***
Історія розкаже, як було,
Й не дасть можливості будь-що змінити.
Їй байдуже: добро ото, чи зло,
Не вказує, що нам із цим робити.
Вона біжить собі за віком вік
Своєю нескінченною спіраллю.
Їй все одно, чи борешся, чи втік,
Як в’яжеться це з нашою мораллю.
Дає можливість вибрати свій шлях,
Не вказує, чи буде він єдиним:
Прямим, неначе металевий цвях,
Або гнучким, чи блискавично дивним.
Як увійде в історію життя:
Вогнем, щоб людство на Землі зігріти,
Чи не потрібним світові сміттям –
Задумайтесь про це, вам далі жити.
Комментарии
RSS лента комментариев этой записи