Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Комментарии

Форма входа

Календарь

<< < Ноябрь 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 23 24 25
26 27 28 29 30    

Голодомор

 37807547 1800868843339630 8608631937554186240 n 1024x553

Голодомор

- О дайте, мамо, хлібчика скоріше!-
Прохало матір так маленьке дитинча,
Було, що найдорожче, найрідніше,
Але в душі у матері відчай…
- Дитиночко, пробач, немає хліба.
Скориночка ось лише. На – поїж.
Але дитина вже безсила, дуже бліда,
А душу матері, ну, хоч, ножем розріж
І то такого болю не відчує,
Ніж той, коли дитина помира.
У горщиках ніщо вже не смакує
І, навіть, піч нетоплена зрання.
Вже чотирьох нема. Воно одне зосталось.
Вона своє життя дала б, якби змогла.
Дитина пухла на підлозі випросталась.
На дворі страшний голод і зима.
О скільки ж людства, що зазнало горя,
Люди без їжі більше жити не могли.
Пустою залишилася комора.
Тридцяті в українському селі.
Що коїли з тобою, Україно?
Чом знищували українців в ті часи?
Але пережила лиху годину
І знову ти зуміла розцвісти!
А пам’ять незгасаюча, гаряча
За всіх загиблих душі сумом так болить!
І кожна свічка про страшний час плаче,
І кожен колос про той час заговорить.
Запалимо ж свічки на пам’ять їхню.
Ні, ми не маєм права забувати.
В серцях у наших оцей біль не стихне.
Ми будемо завжди їх пам'ятати!
Людмила Черняєва

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.