А мамы нет...

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 21.05.2020 13:23

Михайло Йосипович Милий чиає власного вірша "А мамы нет..." (читає автор).

https://www.youtube.com/watch?v=t0hgevdeyrg 

Матусю, не кажіть: "Пора"

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 21.05.2020 13:07

Михайло Йосипович Милий приєднався до участі у поетичному онлайн марафоні "Матінко моя, зоре світова", присвяченому Дню матері в Україні. Пропонуємо до уваги користувачів вірш "Матусю, не кажіть: "Пора"  (читає автор).

https://www.youtube.com/watch?v=Nky-ceKjvh8

Заради кращого майбутнього

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 20.02.2020 10:59

Заради кращого майбутнього
Кров пролилася на Майдані.
Там вбиті знані та не знані,
Щоб знищить ворога могутнього,
Який влізав у душу будь-кого,
Ще й одягав на нас кайдани.
Заради кращого майбутнього
Кров пролилася на Майдані.
Це сколихнуло і відсутнього,
Що вдома бачив на екрані,
А зараз з іншими — на грані,
Щоб захистить цей вияв сутнього.
Заради кращого майбутнього.

Сувениры из фанеры и дизайнерского картона ко Дню влюбленных

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 05.02.2020 17:08

Подробнее: Сувениры из фанеры и дизайнерского картона ко Дню влюбленных

Пам'яті героїв бою під Крутами

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 29.01.2020 17:19

Пам'яті героїв бою під Крутами

Залізничний вокзал. Стоїть потяг.
Він до себе зібрав юнаків.
Їх єднає і віра, і погляд -
Це нащадкам прийшло від батьків.

Зупиняти поїдуть навалу,
Що біду до столиці несе.
Виховання таке у них змалу:
А якщо не вони, так хто ще?

Про дитинство своє вже забули.
Не злякала і зрада своїх.
Коли серцем свободу відчули,
То ніщо не зупинить вже їх....

З того часу століття минуло
Та палає вогонь боротьби.
Бій під Крутами - наше минуле.
Пам'ятай, але й сам щось роби.

ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 23.01.2020 17:33

ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Не допустити може зараз світ
Повторення кривавих помилок!
Від Голокосту в людства й досі шок.
Мільйони маємо могильних плит —
То для нащадків, як беззвучний звіт,
Щоб інших не з'являлося думок:
Не допустити може зараз світ
Повторення кривавих помилок!
Нехай лунає голосно іврит
Та сяють в небі тисячі зірок,
Залишиться у спокої бойок,
А сльози, що рікою на граніт,
Не допустити може зараз світ!

Здійснилася мрія народу одвічна

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 22.01.2020 16:14

Здійснилася мрія народу одвічна:

Країна — єдина, соборна держава.

Свої вона має закони та право,

Яскраву історію, ще й не міфічну.

Думки про майбутнє, як завжди, логічні.

Нащадки радіють, вигукують: «Слава!»

Здійснилася мрія народу одвічна:

Країна - єдина, соборна держава.

Бували сторінки у неї трагічні.

Не завжди і доля в обіймах плекала.

Та є в нас сьогодні реальна підстава

Розвіяти сумніви всі іронічні.

Здійснилася мрія народу одвічна.

Фотовиставка "Обличчя Майдану"

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 05.11.2019 13:33

Осенний букет

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 27.10.2019 15:16

    Михаил Милый запечатлел необычный осенний букет. А Елена Мукосеева, член литературного объединения "Зеркало" при Константиновской центральной городской публичной библиотеке прокомментировала фото. И получился дуэт - фото-стихотворение....  

Краской осенней блестит вернисаж.
Миша - вы мастер! Прекрасен пейзаж!
Ярко-багряный октябрь-антураж
Сделал искристым житейский вираж

(Елена Мукосеева)

Візьми ось, синку, яблучко від мене

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 30.08.2019 14:07

Візьми ось, синку, яблучко від мене.
Це все, що можу я віддати.
В старенькій доживаю хаті.
А злидні й холод - вже буденне.
Життя було, неначе нічка темна.
Доводилось весь час страждати
Візьми ось, синку, яблучко від мене.
Це все, що можу я віддати.
Бо маю я бажання ще й священне:
Тебе благаю, наче мати,
На захист Батьківщини стати,
А Бог із перемогою поверне.
Візьми ось, синку, яблучко від мене.

Хай майорить наш жовто-синій!

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 27.08.2019 17:18

Хай майорить наш жовто-синій!

Дає надію, надихає!

Погане все колись зникає,

Як сніг весною у долині,

А з ним брудні та чорні тіні.

До купи нас усіх з'єднає.

Хай майорить наш жовто-синій!

Дає надію, надихає!

Несе нам звісточку про зміни.

Народ давно цього чекає.

Донбас, як зіронька засяє,

Почуємо спів солов'їний.

Хай майорить наш жовто-синій!

Донбас мій знову посинів

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 08.08.2019 17:25

Донбас мій знову посинів:
Плакати, банери, листівки,
Хтось розмальовує автівки.
Невже народ не зрозумів,

Що кличуть знову, як колись,
Усіх в липкі обійми брата?
Більш схожого на злого ката,
Хоч як на нього не дивись.

Не бачу змін, а час іде
Невже Донбасу мало крові?
Невже підтримати готові
Отих, хто знов назад веде?

Чи буде жити так Донбас?
Чи хоче він чогось нового?
Ми запитаємо у нього
І зараз буде саме час!

Бараболя

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 08.08.2019 17:06

Бараболя

Отака в нас бараболя!
Ледь тримаю у руках
Ще й смачна. Її в думках
Їв би залюбки без солі
Із сусідкою - звуть Оля -
У червоних чобітках.
Отака в нас бараболя!
Ледь тримаю у руках.
Не горіх це, не квасоля
Виростає на пісках,
На доглянутих грядках.
Є на те ще Бога воля.
Отака в нас бараболя!

Весна с извечною заботой

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 08.05.2019 09:48

Весна с извечною заботой
Опять берет нас в оборот.
Копает грядки сын с охотой,
Жена в них зернышки кладет.
Заскорожу я эти грядки,
Полью с душою огород,
А вместо утренней зарядки,
Полоть, рыхлить и ждать щедрот.
Так не одно десятилетье
С весною «песенку поёшь».
Пусть двадцать первое столетье,
А «не посеешь - не пожнешь».

Лишається ще сподівання

Подробности

Категория: Михаил Милый

Опубликовано 17.04.2019 11:22

Лишається ще сподівання,
Що розумніше став народ,
Який зробив свій розворот
До дій від мрії та бажання.
Хоча непройдені страждання,
Проблем великих повен рот,
Лишається ще сподівання,
Що розумніше став народ.
Не купиться на обіцяння
Захмарних інколи щедрот,
Чи безкоштовний бутерброд.
Та не підтримає мовчання.
Лишається ще сподівання.