Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Комментарии

Syndication

feed-image My Blog

Форма входа

Календарь

<< < Октябрь 2020 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  

Михаил Милый

 milyan

Мне не сдержать в душе своей,
Что накопилось за года.
Вслух, откровенно, без затей
Вам расскажу я без стыда.

В сердца проникну милых дам.
Напомню им - любовь жива.
Пройдусь по памятным местам
И вспомню нежные слова.

Не утаить мне чувств своих
О том, что вижу, слышу, жду.
С тобой, читатель, на двоих
Разделим то, что не сожгу.

 

Коронавірус

 200319194115 psiko

   За кілька місяців карантину культурний простір нашого міста збагатився  декільками мистецьких проєктів, які присвячені пандемії й усьому, що з нею пов’язано. Костянтинівські поети також не могли оминути цю тему у своїй творчості. До вашої уваги – вірші Михайла Милого, написані в часи пандемії.

Подробнее: Коронавірус

Отака любов

20ad45d55a5a47460352dc52340ef812f27cae1f med

Михайло Милий приєднався до поетичного флеш-мобу #СтихиМенянеоставляют!

Отака любов

До мене несподівано прийшла любов.
І замість того щоб поїсти,
Та прилягти або присісти,
Кудись я знову маю бігти.
Мені, мій друже, вже не до розмов.

І вранці, ввечері, буває в день
Ми разом, ніби молодята,
В яких блищать ще оченята,
Неначе поспішаємо на свято.
Ще тільки не співаємо пісень.

І в будень отаке, і у свята.
Відмовити ніяк не в змозі
Ні вдома ані у дорозі,
Буває так, що й на морозі,
В ночі, чи в ранці, як світа.

Удвох злітаємо аж до небес.
Яка це, друзі, насолода!
Це не виходитиме з моди
І не залежить від погоди.
За все тобі я вдячний, любий пес!

 

А мамы нет...

 mamy net

Михайло Йосипович Милий чиає власного вірша "А мамы нет..." (читає автор).

https://www.youtube.com/watch?v=t0hgevdeyrg 

Матусю, не кажіть: "Пора"

 21 05 matusa

Михайло Йосипович Милий приєднався до участі у поетичному онлайн марафоні "Матінко моя, зоре світова", присвяченому Дню матері в Україні. Пропонуємо до уваги користувачів вірш "Матусю, не кажіть: "Пора"  (читає автор).

https://www.youtube.com/watch?v=Nky-ceKjvh8

Заради кращого майбутнього

86806964 1049923382031812 3980054139169144832 o

Заради кращого майбутнього
Кров пролилася на Майдані.
Там вбиті знані та не знані,
Щоб знищить ворога могутнього,
Який влізав у душу будь-кого,
Ще й одягав на нас кайдани.
Заради кращого майбутнього
Кров пролилася на Майдані.
Це сколихнуло і відсутнього,
Що вдома бачив на екрані,
А зараз з іншими — на грані,
Щоб захистить цей вияв сутнього.
Заради кращого майбутнього.

Пам'яті героїв бою під Крутами

83176139 1033058367051647 2487654300612820992 n

Пам'яті героїв бою під Крутами

Залізничний вокзал. Стоїть потяг.
Він до себе зібрав юнаків.
Їх єднає і віра, і погляд -
Це нащадкам прийшло від батьків.

Зупиняти поїдуть навалу,
Що біду до столиці несе.
Виховання таке у них змалу:
А якщо не вони, так хто ще?

Про дитинство своє вже забули.
Не злякала і зрада своїх.
Коли серцем свободу відчули,
То ніщо не зупинить вже їх....

З того часу століття минуло
Та палає вогонь боротьби.
Бій під Крутами - наше минуле.
Пам'ятай, але й сам щось роби.

ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

82776516 1028522584171892 7292492849541545984 n

ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Не допустити може зараз світ
Повторення кривавих помилок!
Від Голокосту в людства й досі шок.
Мільйони маємо могильних плит —
То для нащадків, як беззвучний звіт,
Щоб інших не з'являлося думок:
Не допустити може зараз світ
Повторення кривавих помилок!
Нехай лунає голосно іврит
Та сяють в небі тисячі зірок,
Залишиться у спокої бойок,
А сльози, що рікою на граніт,
Не допустити може зараз світ!

Здійснилася мрія народу одвічна

82718269 1027726987584785 268156042607591424 n

Здійснилася мрія народу одвічна:

Країна — єдина, соборна держава.

Свої вона має закони та право,

Яскраву історію, ще й не міфічну.

Думки про майбутнє, як завжди, логічні.

Нащадки радіють, вигукують: «Слава!»

Здійснилася мрія народу одвічна:

Країна - єдина, соборна держава.

Бували сторінки у неї трагічні.

Не завжди і доля в обіймах плекала.

Та є в нас сьогодні реальна підстава

Розвіяти сумніви всі іронічні.

Здійснилася мрія народу одвічна.

Фотовиставка "Обличчя Майдану"

75224669 409919789647442 9064036704452608000 n

Осенний букет

73033129 946306219060196 2930006902416867328 n

    Михаил Милый запечатлел необычный осенний букет. А Елена Мукосеева, член литературного объединения "Зеркало" при Константиновской центральной городской публичной библиотеке прокомментировала фото. И получился дуэт - фото-стихотворение....  

Краской осенней блестит вернисаж.
Миша - вы мастер! Прекрасен пейзаж!
Ярко-багряный октябрь-антураж
Сделал искристым житейский вираж

(Елена Мукосеева)

Візьми ось, синку, яблучко від мене

30 08 старик и яблоко

Візьми ось, синку, яблучко від мене.
Це все, що можу я віддати.
В старенькій доживаю хаті.
А злидні й холод - вже буденне.
Життя було, неначе нічка темна.
Доводилось весь час страждати
Візьми ось, синку, яблучко від мене.
Це все, що можу я віддати.
Бо маю я бажання ще й священне:
Тебе благаю, наче мати,
На захист Батьківщини стати,
А Бог із перемогою поверне.
Візьми ось, синку, яблучко від мене.

Хай майорить наш жовто-синій!

69831657 897988157225336 5466976142076411904 n

Хай майорить наш жовто-синій!

Дає надію, надихає!

Погане все колись зникає,

Як сніг весною у долині,

А з ним брудні та чорні тіні.

До купи нас усіх з'єднає.

Хай майорить наш жовто-синій!

Дає надію, надихає!

Несе нам звісточку про зміни.

Народ давно цього чекає.

Донбас, як зіронька засяє,

Почуємо спів солов'їний.

Хай майорить наш жовто-синій!

Донбас мій знову посинів

08 08 19 don

Донбас мій знову посинів:
Плакати, банери, листівки,
Хтось розмальовує автівки.
Невже народ не зрозумів,

Що кличуть знову, як колись,
Усіх в липкі обійми брата?
Більш схожого на злого ката,
Хоч як на нього не дивись.

Не бачу змін, а час іде
Невже Донбасу мало крові?
Невже підтримати готові
Отих, хто знов назад веде?

Чи буде жити так Донбас?
Чи хоче він чогось нового?
Ми запитаємо у нього
І зараз буде саме час!

Бараболя

08 08 4623872 n

Бараболя

Отака в нас бараболя!
Ледь тримаю у руках
Ще й смачна. Її в думках
Їв би залюбки без солі
Із сусідкою - звуть Оля -
У червоних чобітках.
Отака в нас бараболя!
Ледь тримаю у руках.
Не горіх це, не квасоля
Виростає на пісках,
На доглянутих грядках.
Є на те ще Бога воля.
Отака в нас бараболя!




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.