Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Комментарии

Форма входа

Календарь

<< < Декабрь 2017 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новорічна казка

winter 1781654 960 720

Надія Штанько
Новорічна казка

   У весняному лісі вирушало свято. Ліс прокинувся від зимового сну.
  Березень поспішав розвішати на берізках сережки, прикрасити галявки рястом і первоцвітом. Все живе прокидалося назустріч весні.
 Але найбільше раділа молода Ялинка: у неї народилося маленьке ялинятко.

  Вона ховала його під своїми гілочками і тихенько раділа. Та коли настало літо, маленька Ялинка випросталася з маминих обіймів і стрімко потяглася до сонечка. Маленька Ялинка зростала день за днем і раділа всьому на світі. Їй дуже подобалась ця галявинка і квіти, і дерева, і сонечко. Вона зростала щасливою. Так минали дні, і одного разу на галявинку завітала Осінь. Невидимим пензликом вона розфарбувала листя на деревах – жовтим, рожевим, розвішала червоні кетяги на калині і горобині. Та ось Ялинка стала помічати, що серед цієї краси все частіше кружляє стук, тривожно скрикують птахи, збираючись у зграї, крапає дощик. Ялинка почала тривожитись, та мама була поруч і, втішаючи, пояснювала: «Так буває, дитинко, - говорила матуся, - скоро прийде бабуся-зимонька, засипле ліс і листячко білим пухнастим сніжком». «А дерева замерзнуть? – питала Ялинка, - а зайчики і білочки з пташками теж замерзнуть?» «Ні, дитинко, вони будуть спати: і дерева, і їжачок, а зайчики і білочки сховаються у своїх хатинках. Пташки ж порозлітаються. Хто у теплі краї, а хто – поближче до людей. Люди добрі, вони їх підгодовують. А нам зима подарує білі шубки – теплі і пухнасті».
  Маленька Ялинка чекала. І от одного разу, прокинувшись вранці, Ялинка здивувалась. Галявка іскрилася на сонечку, тільки воно не гріло, а всі Ялинки сховались к білому мареві. «Це твоя нова шубка, - сказала мама, - заспокойся і поспи.» Ялинка дрімала і снилася сама собі дорослою красунею. Дрімали навколо ясени, сховавшись у снігу. Нічого не порушувало тишу. Та одного разу всі мешканці зимової галявинки прокинулись від гучних звуків. Веселі голоси людей залунали в зимовому повітрі.
  «Люди!» - зі страхом зойкнула Ялинка-мама і кинулася вкривати Ялинятко своїми вітами…
  Люди готувалися зустрічати своє найкраще свято – Новий рік. Заблищали гострі сокири і застукали по стовбурах найкращих і найпухнастіших ялинок. Зойкіт пронісся по галявинці, розпачливий і безсилий зойкіт. Та ніхто не почув того розпачу – люди раділи. У теплих квартирах їхні діти чекали на ялинки. Своїм діткам люди чомусь дарують мертві ялинки, а після свята викидають їх на смітники. І так кожного року. Вже триста років поспіль… Коли знепритомлена маленька Ялинка прийшла до тями, то поряд їх уже не було. І мами.
- Люди! Поверніть мою маму! – кричала Ялинка, та на галявинці нікому було її почути… Її маму уже прикрашала скляними кульками така ж мала дівчинка Оленка. І допомагала їй її мама. Радісно було обом, весело.
  …Дві маленькі істотки – Ялинка і Оленка – були далеко одна від одної. Одна плакала на весь ліс, на все небо і на весь білий світ. А інша сміялася: «З Новим роком, матусю!»
  З наступаючим Новим роком вас, люди!

Комментарии   

 
0 #1 Ирина 22.12.2017 12:28
Спасибо огромное Надежде Львовне за поучительную новогоднюю сказку. Бережное отношение к природе - это не пустые слова, а конкретные поступки людей, стиль жизни современного человека. Хочется надеяться, что в новом году количество маленьких елочек увеличится многократно...
Цитировать
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.