НАМИСТО

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 25.10.2020 15:08

НАМИСТО

Нанизую всі спогади в разок
Рочок в разок, і два, і три в наступні.
Я тим намистом полюбуюся якось,
І не важке виходить те намисто.

На застібки — в красивий камінець —
Поклала найдорожчі, всього двійко:
Із діамантів зоряних — початок і кінець,
З яких і відросла моя життєва гілка.

І перші перли-слізки у разки,
І радості вплела кришталь рожевий:
Виблискують дитинства бусинки-роки,
Коли було усе. І всі. А світ — безпечним.

А далі більше, більше кольорів...
Як я живу, таке моє й намисто:
Корали зблискують там, де люблю
І теплим бурштином - думки про діток.

І зовсім мало темних намистин,
Бо зла якось я і не пам'ятаю,
Лиш чорні крапелинки там і тут:
Коли на нитку горе нанизала...

Легенько у долонях прокочу
Свої роки й поглажу ніжно-ніжно,
Клубочок ниток збоку покладу:
Хай. Пригодиться. Ще низатиму намисто.

24, Жовтень, 2020. Індія.

Злопам'ятність, заздрість, ненависть несуть в собі злість і темні, тяжкі спогади.

Нехай ваше намисто спогадів буде світлим, теплим, легким, яскравим. Радісним.

Де мій фотель, камін, картатий плед

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 25.10.2020 14:52

Де мій фотель, камін, картатий плед
Гаряча філіжанка кави у долонях
Десь там, де є зима, де заметіль мете
Десь там у мріях, снігом повних, повних...

В реаліях - гаряча осінь в Делі,
У павутинні клопотів завиті днини.
Із мрій - в долонях філіжанка кави
І мрії, як добратись до родини.

25/10/2020, Індія.

ЛЕГЕНДИ ПРО НЕЗАБУДКУ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 13.10.2020 13:11

ЛЕГЕНДИ ПРО НЕЗАБУДКУ

"Наїв і простота!", - Троянда кривить губки
І Орхідея зверхньо погляда
А ці сором'язливі Незабудки
Розповідають, як знайшли життя.

Подробнее: ЛЕГЕНДИ ПРО НЕЗАБУДКУ

НЕ БІЙСЯ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 13.10.2020 13:05

НЕ БІЙСЯ

Не бійся мене, бо я — доля.
Я та, що дала тобі мати.
Не треба, твоя непокора
Не зможе мене обіграти.

Не бійся, я завжди з тобою,
Не зраджу ніколи й на мить.
Давай, просто йдімо зі мною!
А стомимось, - сядем спочить.

Не бійся, куди не повернеш, —
Я шлях проторую у строк,
Чи прямо, чи в прірву завернеш,
Я все ж буду перша на крок

Не бійся, бо я твоя доля.
Єдина для тебе завжди,
Відміряна виміром Божим,
Прикута рука до руки.

10/10/2020
Індія

РОЗМАЙНА

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 13.10.2020 13:00

БАБИ І МІСЦЕВІ ВИБОРИ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 13.10.2020 12:43

БАБИ І МІСЦЕВІ ВИБОРИ

Каже баба Маша Дусі:
– Знову вибори, готуйся!
Кандидатів наплодилось!
Всі партєйні поробились!
Там зелені, там картаті,
Важко стало й вибирати!

Баба Дуся їй говорить:
– Помастилося їх досить!
Не дивись на те лушпиння,
Злізе все як шумовиння!
Нам би гарного кого,
Щоб болів він за село,
щоб господар, совісливий,
хай би з виду й некрасивий...

Баба Маша: –Так то так!
– Але ж дайки он летять!
Я аж якось розгубилась
в кого брать, в кого не брать!

Баба Дуся каже їй:
– Всі бери і не дурій.
А на бланку вибираєм
Тих, кого самі бажаєм.

Баба Маша (от язик!):
– Правду кажеш! Так зати́к:
Хоч тичкуй, хоч не тичкуй
Вигра просто більший ....

– Цить!, - Баба Дуся ту спиняє,
Рота Маші закриває.
Ну а та із-за платка
Чеше свого язика:
– Та не те, та що ти Дусько!
Ти ото і не мудруй!
Нам аби не ОБАЛДУЙ!!!
Я оце тобі й казала!
А ти рота зав'язала.
_________________________________
Отако от жебоніли
Дві подруги, дві баби
Ну а вам самим обрати
Люди ви, а чи раби.
13\10\2020, Делі- Ґазіабад

Автор ілюстрації невідомий

ЖОРЖИНА

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 29.09.2020 16:11

ЖОРЖИНА

А вона красива, як жоржина біла -
Пелюстками сніжними голову повила.
Не біда, що щоки розписали роки,
Не біда, що стали трішки менші кроки.

А вона прекрасна, як жоржина ясна -
У очах зоріє радість непогасна.
Не біда, що роки додали мороки,
Не біда, що стали не солодкі соки.

А вона розкішна, як жоржина пишна -
І її домівка для дітей затишна.
Не біда, що Бог їй вже намірив строки,
Не біда, -- не стоптані ще життя толоки.

24/09/2020

ЯКБИ МЕНІ, БОЖЕ, ГОРЛИЦЕЮ СТАТИ...

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 29.09.2020 16:02

ЯКБИ МЕНІ, БОЖЕ, ГОРЛИЦЕЮ СТАТИ...

Якби, мені, Боже, горлицею стати,
Щоби над горами я могла літати,
Крилечка розправити, у небо повитись,
З висоти на землю рідну подивитись.
Я би полетіла, без сну, без спочину,
Я би полетіла та в рідну країну.
З висоти б поглянула та на рідну хату -
Може на подвір'ї ходять мама й тато.
Я б їм наспівала, про чужбу далеку,
Я б їм підіслала з чужини лелеку.
Щоб літав до мене із рідного дому,
Щоб не колисати та й у серці втому.
Я б їм підмітала крильцями пороги,
Щоби на чистеньке стали їхні ноги.
Я би принесла їм на крилечках вітру,
Щоби їм у спеку холодком повіяв.
Мамі принесла б я в дзьобику перлинку,
Щоб вона згадала донечку Маринку.
Татові цілющої принесла б травиці -
Хворі лікувати, й чистої водиці.
Та нема до кого горлиці вертати...
Вже повідлітали і мама, і тато.
Десь уже далеко лебідь і лебідка...
Спустіло подвір'я... і хата-сирітка...

Якби, мені, Боже, горлицею стати...
Щоби над горами я могла літати...

25, Вересень, 2020, Індія, Ґазіабад.

Моя велика родина - чоловік і діти, сестричка Оленка, рідні і двоюрідні тітки, дядьки, двоюрідні сестри і брати, і - моя пам'ять, яка зберігає у собі прекрасні моменти, друзі - не дають провалитися у прірву безмежної печалі.
Я завжди повертаюся до вас, де б мене не носило.
Дякую вам всім за те, що ВИ всі в мене є.

ТРАМПЛІН

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 29.09.2020 15:51

ТРАМПЛІН

В юності невдача - це як якась гора,
Здається, - вмить обвалами накриє.
І палиш серце жалями дотла...
Один зривається, а той підкопи риє.

У зрілім віці погляд вже не той:
Невдач, уже було в твоїм ковчегу...
І чергову невдачу ти тепер
Спокійно ставиш у кінець - у чергу.

А елегантний вік приносить дні,
Освячені бажанням помолитись,
А кожен день - це як новий трамплін.
Важливо тільки м'яко приземлитись.

28.09.2020

Невдача - це просто можливість почати знову,
але вже більш мудро. © Генрі Форд

У океан життя нас вкинуло як в воду

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 15.09.2020 17:06

У океан життя нас вкинуло як в воду
Десь бредемо, а десь і пливемо
Я іноземкою - анґрезі - стала з ходу,
А іноземцем ти ж був, от кіно!

Б'ють вітри й урагани нас щосили,
Та до цих пір ми ще удвох, разом.
Тримаєм пошматовані вітрила
І в тиху заводь якось ідемо.

Не думала ніколи й не гадала,
Який нам доля готувала шквал..
Я намертво тебе пришвартувала,
Або це ти мене пришвартував.

9.09.2020, Індія

*Анґрезі, - "англієць" - так у Індії називають білошкірих іноземців. Простонародне позначення іноземців в Індії.

СОНЦЕ У ВІНОЧКУ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 15.09.2020 17:00

СОНЦЕ У ВІНОЧКУ

Все геніальне просто. Як ромашки.
Ну що в них? Серединка, пелюстки.
Простіші навіть милої кульбабки,
А скільки свіжості і юної цноти.

Тепленьке сонечко у затишнім віночку,
Медовим флером полоскоче ніс, -
І вже саме дитинство у струмочку
Полоще ніжки і бреде навскіс.

Іще тримають пелюстки укупці
Ще не гадають, любиш, або ні.
Оці прості ромашки на приступці
Нагадують про літні теплі дні.

10, Вересень, 2020
Індія

Фото Ludmyla Chechel

МАДОННА

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 15.09.2020 16:47

МАДОННА

Молода мадонна на світлині -
Макіяж, сучасна модна гама...
І незмінний спокій у дитини,
Що так ніжно обіймає маму

Молода мадонна, спокій, спокій...
Усмішка таїну приховала...
Мони Лізи міліони копій
Материнства доля цілувала.

14, Вересень, 2020
Індія

Фото Maria Kaur у моїй обробці
Дякую, Машуня!

Альманах "Дивокрай"

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 10.09.2020 13:21

От і перші надруковані в Україні рядочки творів пані Марини.
Альманах "Дивокрай" приурочений річниці Дня Незалежності України. Ще не збірочка, але у букеті з іншими майстрами пера.
З нетерпінням авторка чекатимемо моменту почитати весь Альманах!

Альманах можна придбати безпосередньо через видавництво https://www.vidatiknigu.com.ua/
Електронка - Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.">

Подробнее: Альманах "Дивокрай"

І що таке з погодою стряслося

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 10.09.2020 12:57

Марина Акрам

І що таке з погодою стряслося
Зима м'яка, весна сніжна була
А літо в плащ і в чоботи вдяглося
І мерзне під дощем, як сирота

І свіжо-зелено, і небо синьо-сіре
Містичний спокій навіває час
Маленьке літо сіло на узбіччі
І плаче гірко за нещасних нас

3 червня.
Індія.

ЗАМЕРЗЛІ КВІТИ

Подробности

Категория: Марина Акрам

Опубликовано 05.09.2020 15:04