Vinaora Nivo SliderVinaora Nivo SliderVinaora Nivo Slider

Меню

Комментарии

Наиболее читаемые

Syndication

feed-image My Blog

Форма входа

Календарь

<< < Сентябрь 2014 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

БОЖЕСТВЕНА КОМЕДІЯ

Подробности
Категория: Петр Панасенко
Опубликовано 19.09.2014 10:39

 

БОЖЕСТВЕНА КОМЕДІЯ

За залізними дверима
Бог ключами з Раю гримав.
Вигнав Єву він з Адамом.
Зачинилась важка брама.

Глядь, а біля того древа
Залишилась в раю Єва.
І здалось йому здаля,
Поглядом комусь стріля.

І до того ж шанобливо,
І завзято, і грайливо
Бога вгледівши отця
Вся змінилася з лиця.

Підійшов до неї він,
А вона йому - уклін
Глибоченький враз зробила
І така стоїть вродлива.

Вчулось йому шарудіння,
А то пхалось чортовиння
Спокушало що людей.
Бог і дума, ото, гей?

Звідкіля оце той Змій.
А ну, каже йому: «Стій!
То ти є чиє створіння,
Із якого ти насіння?»

А той, сп’явшися на хвіст,
Враз піднявся на весь ріст,
Каже: «Твій же я є сину,
Але маю я провину.

Спокушав цю невеличку,
Що з тобою молодичку.
Впала мені до душі
От і вирішив в тиші

Я позбутися Адама,
Та немав іншого крама,
Як ті яблука в саду,
Що створив їм на біду.

І казав, не майте віри
Є в створінні Бога діри.
Вони чорні не очам,
А сонячним променям.

Все засмоктуючи а себе
Перетворюють все небо
І не тільки, а й довкілля
Де проводите дозвілля

Ви з Адамом ідучи,
Ці яблука їдячи.
Так що майте на увазі
І тікайте мерщій в разі.

 

Коли вгледіте Отця,
Бо Він дасть таки перця
І піддасть такого жаху,
Що залишить вас без даху.

І погонить вас із Раю,
От таку я думку маю...

Отаке я їм казав
Бо недобрий намір мав
Що ти виженеш обох,
Та я викопав тут льох,

Що б сховалась в ньому Єва
Біля того таки древа.
Хтів я з нею лиш кохатись
І не думав зазіхатись

На твоє, Отець, правління,
Бо я мав таки сумління
Бути гарним тобі сином,
У такі от мрії линув

В ясні дні і в темні ночі.
Кажу тобі прямо в очі.
Вибачай мені зухвалу
Цю провину і не малу.

Хай ще вже до Адама
Оця з його ребра дама
Ми ж з тобою, милий тату,
Будем інший клопіт мати.

Діточки у них підуть
І у Рай до нас прийдуть
І почнуть у нас питати
Чому тата, чому мати

Отакі вони хороші,
А не мають в Раю площі
А ні метру тут житла,
А за Раєм там імла,

Буревії та сніги
Жити їм не до снаги.
Хижаки та плазуни,
І комахи й гризуни,

Не дають спокійно жити
То й на Місяць тільки вити
Залишається усім.
А як ще той дощ і грім,

Протікає з листя стріха,
То одна є тільки втіха
їм давати «хропака»
І відлежувать бока.

А коли ж то їм навчатись
І у зірках розбиратись?
Пересваряться вони,
Вийдуть з них лиш Каїни

І не вийдуть з них Авелі
Бо живуть, як у пустелі.
То ж таку я думку я маю -
Поверни ти їх до Раю.

Хай вони вже тут плодяться
І смачного наїдяться.
Не опустяться в них руки
І візьмуться за науки,

Запанують мир і спокій
На віки, а не на роки.
Так що, Батьку, відчиняй
Двері їм таки у Рай!

Будуть в них добро і статки
І не мати будуть гадки
Як дістати кусень хліба,
Будуть в них і м'ясо й риба

Будуть всі тебе славити
На всі доли, на всі Світи
Я не буду Люцифером,
А тим більше Агасфером.

Бо це істина проста
Жити так задля Христа.

4 января - 2 февраля 2014 год

 

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить




"Блог Libraryart - территория творчества" Copyright © 2018
Все права защищены. Копирование материалов с указанием автора и активной ссылкой на сайт
Перепечатка материалов сайта без указания авторства строго воспрещается.